Я навіть не знаю, як мені на це реагувати. Умовляти дружину залишитися? Чи нехай іде? Але ж ми наче кохаємо одне одного, плануємо дитину. Чи я таки мав у тому ресторані вчора заплатити за її подруг 38 тисяч гривень, на які вони посиділи?
Так, я отримав до основної зарплати 50 000 гривень за складний проект. Але я збирався на них відремонтувати свій комп і машину, поміняти мамі вікно і купити Наталці дорогі хороші духи.
Я вважаю, що заслужив на ці гроші. Безсонні ночі та робота у вихідні окупилися. Радісно поділився зранку вчора, коли отримав гроші. з дружиною. Наталка сказала, що пишається мною, що хоче устриць і це треба відсвяткувати в нашому найдорожчому ресторані у Франківську.
Я відповів, щоб замовляла столик. Та коли приїхав після роботи в заклад – мене чекав сюрприз. Там вже була не тільки моя дружина Наталка, а ще чотири її найкращі подруги, всі святково вбрані.
Подібні місця я не дуже люблю, щиро кажучи. Звичайно, через ціни. Я нормально заробляю, але віддаю перевагу закладам простіше. ну але інколи можна себе і кохану побалувати. Та на цілу вечірку, яку я маю оплатити, я не розраховував.
Наталка радісно випурхнула мені назустріч через столик. Решта жінок спостерігали за нами. Дружина гордо представила мене компанії як найкращого у світі чоловіка. Тим часом офіціант почав виносити страви, які дівчата вже замовили.
Салати по тисячі гривень, устриці, інші делікатесні закуски, кілька елітних пляшок. Я ледве зміг себе стримати, щоб не влаштувати дружині сцену.
Що сказати. Час промайнув непомітно за легким приємним спілкуванням. Через кілька годин всі погодилися, що настав час завершувати вечір. Коли офіціант приніс рахунок і поклав його біля мене, Наталка раптово пожвавішала і почала посилено мене нахвалювати.
Підключились і її подруги. Відкривши рахунок, я отетерів – 38 тисяч гривень! І я твердо сказав, що ми розділимо рахунок і я оплачу тільки за себе і дружину. я сказав:
– Дівчата, вибачте, мені незручно про це говорити, але сталося непорозуміння. Я ва не запрошував і на такі дорогі посиденьки не розраховував. На мої гроші у мене ї власні плани. Тому буде чесно, якщо заплачу тільки за Наталку та себе.
– Ти серйозно? – раптом прошипіла моя дружина.
– Жадібний чоловік – біда в сім’ї. Біжи від нього, Наталко, – сказала хтось з її подружок.
Я максимально мирно повторив прохання сплатити кожній свою частину рахунку. Незадоволені жінки полізли по картки у свої сумочки. Потім мовчки пішли. але на прощання вони зі співчуттям обійняли Наталку.
Через 10 хвилин ми з дружиною мовчки їхали в таксі. Вдома мене чекало ціле театральне дійство.
– Тобі так складно було заплатити за моїх подруг? – повторювала Наталка.
Словом, нічим хорошим вечір не закінчився.
– Я завтра заберу речі, – сказала Наталка вчора останню фразу.
І ось я на роботі, а вона збирає речі. А я навіть не знаю, як мені на це реагувати. Умовляти дружину залишитися? Чи нехай іде? Але ж ми наче кохаємо одне одного, плануємо дитину. Чи я таки мав у тому ресторані вчора заплатити за її подруг 38 тисяч гривень, на які вони посиділи?
Як вважаєте? Не хочу радитися ні з ким зі знайомих чи друзів. Буду вдячний за поради.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
