Я живу у маленькому мальовничому райцентрі на Волині. Чоловік вже полинув на небеса.
Маємо дочку й сина. Дочка з онуками давно за кордоном, а син офіцер.
Коли все це почалося, син через тиждень привіз до мене з Києва жінку з двома дітьми. Мовляв, йому так спокійніше буде, коли вони будуть тут зі мною.
Ну добре, ніхто ж не проти. Разом якось краще, спокійніше, у хаті дитячий сміх, приємних клопотів додалося.
Я вже пенсіонерка, але ще трохи працюю на пів ставки у Червоному хресті. Пів дня на роботі, а потім різні справи і час з рідними.
Разом з невісткою Любою хату прибрали гарно, город посадили на весні, зараз врожай збираємо, заготовки на зиму робимо.
Все було добре, але через два місяці я помітила, що Люба круглішає: виявилося, невістка при надії третьою дитиною! Вони мені з сином пояснили, що дізналися новину за два дні до цього усього.
Ну що ж – дитинка Божий дар, будемо ростити. Єдине, що я, звичайно, вважаю, що це зараз не дуже на часі, але що вже поробиш, місця всім вистачить.
Але недавно сталося таке, що на голову не налазить. У той час, коли я половину пенсії щомісяці перераховую на армію, допомагаю переселенцям у нашому місті, моя невістка таке утнула!
Поїхала Люба минулими вихідними до Луцька, а повернулася з покупкою: новими телефоном. Та яким!
Купила айфона отого модного, останню модель за 40 тисяч гривень! А що вона мені відповіла – це впасти й не жить.
Запитую:
– Любочко, ну нащо воно тобі зараз оце було, коли стільки людей потребують, коли кожну можливу копійку на армію краще перекинути? І не соромно тобі? Он діток-переселенців скільки бігає по місту, всім їсти, одежина треба – краще б, якщо зайві гроші маєш, на благодійність віддала!
А вона мені:
– Мамо, не переймайтеся. Грошей зайвих немає. На телефон мені дав чоловік, ваш син, це його подарунок. А потрібен він мені такий, бо, тримаючи таку дорогу й сучасну річ в руках, я виглядаю не як жінка, що народжує, аби плоди свої сіяти від недалекого розуму, а як така, що може собі дозволити собі мати трьох діточок – самодостатня, впевнена й заможна. І це для мене важливо.
Я тільки за голову взялася, що тут скажеш!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Недавні записи
- Півроку тому я розлучилася. І тепер зустрічаюся з рідним братом колишнього чоловіка. І колишня свекруха знову може стати діючою. У нього була своя квартира, непогана робота, а ще він на 5 років за мене старший. Ну й що, що особливо не любила. Що ж ти раніше мовчала, коли твій син покинув мене саму. І взагалі, це якось не по-божому і грішно. На що я їй відповіла, що, звичайно ж, розповім її онуку, коли він підросте
- Коли я побачила ціну на гелі для душу невістки, яку вона випадково залишила, – то ввечері влаштувала з нею серйозну розмову і попросила плати за квартиру або зʼїзджати. Поки мій син боронить Україну, у неї пляшечка в душі за 1000 гривень!
- Ми з чоловіком важко працювали, аби і доньці хватило на життя і нам залишалося. Звісно, не легка це задача. Навіть прийшлося зайняти гроші аби оплати навчання. Та схоже це все були дрібниці. Того літа на Львів прилетіло від “сусідів”. Біда сталася біля гуртожитку доньки. На щастя, то були канікули і все обійшлося, якщо так можна сказати. Єдине, що з поганого сталося, це повилітали вікна. Гроші на ті вінка збирали, обіцяли поставити до 30 вересня. Але є одне “але”
- Сестра в Італії жила багато й заможно довгі роки і я їй заздрила. Її розкішному життю, достатку,фінансовим можливостям. Нам так не жити! Місяць тому Галина повернула в наше рідне село на Полтавщині і приголомшила мене своєю пропозицією. З’явився наш первісток – синочок Даня. Минуло ще два роки, і народилася йому сестричка, дівчинку ми назвали Люба, на честь моєї бабусі. А ще через рік наша родина поповнилася третім малюком та стала багатодітною
- Мені стає не по собі, коли я чую, що двадцятилітні вже заміж виходять. Моїй дочці вже тридцятка минула, а вона досі “холостякує”. Моя Вікторія мила і дуже гарна дівчина, просто в час, коли дівчата виходили заміж, вона багато вчилася. І ось мене вже який день не покидає думка, щоб посватати її з кимось. Моя мама так зі мною зробила, і скажу відверто, я дуже щаслива в шлюбі з Денисом