fbpx

Я не хочу, щоб донька виходила заміж за хлопця з такою роботою. Ми ж не знали весь цей час, ким Тарас працює! Ну водій – та й водій. А він он що возить! Сидимо, спілкуємося, все добре. І тут Тарасові – телефонний дзвінок. Вийшов він у передпокій, але розмовляв голосно і ми все чули:

Я не хочу, щоб донька виходила заміж за хлопця з такою роботою. Ми ж не знали весь цей час, ким Тарас працює! Ну водій – та й водій. А він он що возить! Сидимо, спілкуємося, все добре. І тут Тарасові – телефонний дзвінок. Вийшов він у передпокій, але розмовляв голосно і ми все чули:

Два роки дочка вже зустрічається з хлопцем. Хороший хлопець. Вона давно вже нас з ним познайомила. Ми з чоловіком знали, що Тарас – водій, нормально наче заробляє. Нам що головне? Щоб дитина наша щаслива була.

І ось вирішили вони навесні наступного року справити невеличке весілля.

Дочка сказала тиждень тому, що до нас прийдуть батьки тараса, з якими ми до цього були знайомі лише заочно, пару разів ми з майбутньою свахою розмовляли по телефону, вітали одна одну з якимись великими святами.

Так от. Вчора вони прийшли на, так би мовити, умовне сватання.

Ми, як годиться, стіл накрили, старалися з дочкою цілий день: картопелька запечена, курочка, декілька салатів-закусок.

Батьки Тараса теж прийшли не з пустими руками: квіти для нас з донькою, ікри баночка дорогої, шампанське, тортик.

Сидимо, спілкуємося, все добре. І тут Тарасові – телефонний дзвінок.

Вийшов він у передпокій, але розмовляв голосно і ми все чули:

– От старикашка, ну чого і йому припекло? Що за рік такий? В мене завтра завал просто, шість чоловік. Їдуть і їдуть люди у місце останнього спочинку… Та відвезу, відвезу, ціна…

Виявилося, майбутній зять – водій приватного катафалку! У нього своя машина і він вже п’ять років займається цим бізнесом.

Ми з чоловіком просиділи решту вечора білі, немов стіна.

Коли гості поїхали додому, я сказала дочці свою думку, не відкладаючи в довгий ящик.

Моя умова – щоб зять змінив рід діяльності. Інакше я не дам благословення на їхній союз. Крапка. Не хочу, щоб батько моїх онуків кожен день возив такий «товар», навіть якщо це приносить дохід.

Чоловік мене, дякувати, підтримує. Вважаю, що водієві перекваліфікуватися не складно. Дочка аргументує, що у нього вже клієнти, ім’я, що добре себе зарекомендував, а це не просто – конкуренція у великому місті також велика.

Але для мене це все не доводи. Я буду стояти на своєму, і якщо моя дитина не врахує моє думку – ну що ж, нічого хорошого з їхнього сімейного життя не вийде.

Автор – Олена М.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page