Ми з дружиною Валентиною разом вже 14 років. Спочатку ми жили з тещею перші два роки. А потім, коли дружина чекала дитину, мої батьки купили нам двокімнатну квартиру, але за містом.
Ми тоді були дуже задоволені, немов не сьомому небі від щастя, раділи, що тепер зможемо жити окремо і будемо самі собі господарями.
Звичайно, на роботу довелося добиратися довше, але для мене це була не проблема. Тим більше. що Валя пішла в декретну відпустку і вже не працювала, а за містом жити приємніше і тихіше, ніж було у тещі в центрі міста.
5 років тому теща вирішила відкрити свій бізнес. Вона продала свою квартиру і вклала всі гроші в пекарню.
Найняла персонал, купила дороге обладнання. Собі ж зробила там кімнату і проживала в тому ж будинку.
Перші два роки її бізнес добре розвивався, вона отримувала невеликий, але стабільний дохід. Але на початку минулого року конкуренти відкрили поруч з нею велику хлібопекарню і зробили ціни на свою випічку значно нижчими. Тещі довелося звільнити більшу частину персоналу, продати частину обладнання. Через те, що оренда приміщення в центрі міста коштує занадто дорого, вона заборгувала грошей за півроку.
Довелося все розпродати за ціною нижче ринкової, звільнити співробітників, а самій переїхати на знімну квартиру. Так і закінчився її бізнес.
Спочатку у неї були гроші оплачувати собі житло, але зараз і вони закінчилися. Теща приїхала до нас зі сльозами і не знає, що робити. Здоров’я у неї зіпсувався, працювати вона не може, хоча їй немає ще й 60 років.
Зрозуміло, що Валентині її шкода, та й мені вона не байдужа, але жити з нею в нашій квартирі у мене немає бажання. Наш син вже в школу ходить, за ним не потрібно доглядати. А, коли нам треба була допомога з дитиною, їй було ніколи.
Коли мені батьки купували квартиру, теща навідріз відмовилася давати гроші. Мій батько взяв тоді частину грошей в кредит і вже погасив заборгованість. Думаю, що мої батько й мати будуть проти того, що вона переїде до нас жити. Тим більше, батьки оформили квартиру на мого батька, так що фактично вона мені і не належить поки що.
Але що з тещею тепер робити? Дружина ж плаче. Оплачувати їй окрему квартиру я не зможу, у мене немає зайвих грошей. Якби їй потрібна була б одноразова допомога, я б міг допомогти. Але щомісяця оплачувати їй житло і забезпечувати її я точно не буду. До речі, дітей у неї більше немає, крім моєї дружини.
Та Валя і сама з мамою жити не надто хоче. А все тому, що коли дружина зверталася до своєї матері кілька разів за допомогою, та відповіла: у тебе є чоловік, нехай він і подумає про достаток в сім’ї.
Але з іншого боку, не залишати ж її на вулиці. Але я точно знаю, що якщо погоджуся на її переїзд до нас, то дуже пошкодую. Я вже жив з нею перші 2 роки, я досі пам’ятаю той час, її командний тон, постійне невдоволення. А зараз у неї характер став ще гірше, тому і не знаю, як бути. Зараз теща у подруги якоїсь оселилася, а речі її основні у нас лежать. І виходу з цієї ситуації ніяк не можемио придумати.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
