Я не хотіла ставати мамою, перш ніж не досягну певних висот у кар’єрі, та чоловік став наполягати і пообіцяв, що буде допомагати з дитинкою. Я повірила словам Кирила, і погодилася. Просто тоді я навіть уявити не могла, що Боженька подарує нам двійню.
Коли я погодилась на пропозиуцію Кирила вийти за нього заміж, я очікувала, що він “додасть свою руку” до роботи. Але він вчинив з точністю та навпаки. Йому дали можливість попрацювати над своєю кар’єрою, і тепер він зникає з поля зору. Про сімейне життя не може бути й мови. Для нього на першому місці робота.
Я не планувала ставати мамою до тридцяти років. Причиною була моя кар’єра. У мене під рукою була висока посада. Мені було достатньо довести керівництву, що я можу це зробити. Саме в той час Кирило почав найбільше говорити про дітей, і те, як він вже їх хоче. Він так наполягав, що не погодитись було не можлимим. Можливо ще й тому, що він старший за мене, і всі йо друзі вже няньчили дітей.
Хоча я намагалася відтягнути з дитинкою, врешті-решт мені це не вдалося. Кирило так гарно мене намовляв, що я відступила. Просто заради розваги він пообіцяв допомогти мені з дитиною.
Коли він це сказав, у мене щось перекрутилось всередині, і тому я дала дитині “зелене світло”. На мій подив, за чотири місяці я вже ощасливила Кирила двома смужками. Кирило виявляв радість, а я справді почала з нетерпінням чекати нового життя.
Коли лікарка повідомила, що ми чекаємо двійню, я втратила дар мови.
– Ось бачиш, Божень казнає, що разом ми і з двома впораємось”, – заспокоював мене чоловік.
За пару місяців ми стали скупляти речі для своїх малюків. День “Х” невблаганно наближався і я почала трохи хвилюватися, чи зможемо ми з Кирилом впоратися одразу ж з двома малюками.
Після появи на світ хлопчиків я не знала, де моя голова. Вдома був хаос, один плакав над іншим, а я з радістю ходила в “дамську кімнату”. Перші місяці я фактично робила те саме знову і знову – годувала, міняла підгузки та гуляла з коляскою. У мене було багато роботи вдома, іноді я не розуміла, що роблю…
Забулися слова чоловіка про те, що він мені допоможе. Він йде рано вранці і повертається пізно ввечері. Більшу частину часу Кирило дома проводить ще й за комп’ютером, інколи може просидіти за екраном до пів ночі.
Ніякої допомоги від нього не було. І це стосується навіть сьогодні, коли хлопчикам уже рік. Кирило отримав можливість кар’єрного зросту і схопився за нех руками і ногами. За останній рік всю свою енергію він вклав у роботу.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
