Я не поїхала сьогодні на день народження онука, хоча дуже жалію, бо було там стільки смакоти на столі. Я це побачила на фото, та й не сумніваюся я в цьому, бо Наталя, моя невістка, дуже файна господиня. Але в цій ситуації є одне “але”, всі ці дорогі сири і ковбаси рублені за важко зароблені в Німеччині кошти мого сина, який там вже знаходиться третій рік

Я не поїхала сьогодні на день народження онука, хоча дуже жалію, бо було там стільки смакоти на столі. Я це побачила на фото, та й не сумніваюся я в цьому, бо Наталя, моя невістка, дуже файна господиня.

Але в цій ситуації є одне “але”, всі ці дорогі сири і ковбаси рублені за важко зароблені в Німеччині кошти мого сина, який там вже знаходиться третій рік.

Ми з чоловіком виховали сина і дочку.

Обидвоє вже створили свої сім’ї. Дочка живе з сім’єю окремо, побудували собі на два поверхи особняк. В нас зять бізнесмен, ті гроші мають і добре живуть.

А ось син, так вийшло, пішов до Наталі в зяті. Живе Наталя хоч і в селі, але недалеко від області, тобто від нас.

В дочки дві дівчинки, а ось в сина Богдана і Наталі старша дочка, яка вже школу закінчила і молодший синок Любомирчик, який шостий клас закінчує.

Так вийшло, що Марічка і Любомирчик народилися з різницею в шість днів. Обоє вони з травня.

Всі попередні роки невістка святкувала їх день народження в один день. Вибирала вона по серединці одну неділю і в цей день вітали обох і Марічку і Любомира.

Минулої неділі всіх нас запросили в гості. Я купила два подарунки і відраpу ж їх принесла, хоча в Любомира день народження ще не настав. Просто їздити туди-сюди я не хотіла, бо чоловік останнім часом погано почувається. В нас вже не той вік по забавах їздити.

Але річ в тім, що сама Наталя нам нічого не говорила, що на наступну неділю знов гостину ладує. Все це було тишком-нишком, як я зрозуміла, тільки для її родини.

Але мені таки “добрі люди” дали знати, що й до чого.

На столі стільки всього дорогого. Просто в той час, поки мій син на заробітках вже який рік гарує, невістка тринькає його важко зароблені на сири плісняві і ковбаси рублені.

Я цього не розумію. І нас з чоловіком не запросили і гроші потратили.

Якось це, я вважаю, не по людськи. Ну робила завжди в один день, чого цього року щось міняти?

Ну хіба я не права?

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page