Я не розумію претензій моєї молодої дружини. І з кожним разом цей факт дратує мене дедалі більше. Багато чув про те, що жінка завжди хоче нав’язати чоловікові свою волю, завжди бути правою. Але я вважав, що це звичайні плітки та перебільшення. Однак життя все розставило на свої місця.
Ми з Анастасією одружилися трохи більше року тому. До цього три роки зустрічалися. Молода сім’я, для життя є все, що потрібно. Обоє працюємо, на життя вистачає. У планах за кілька років народити дитину.
Батьки подарували мені квартиру на весілля, хоча мама дуже не хотіла, щоб я одружився з Настею. Але тато, мабуть, уперше пішов мені назустріч.
Але існують в нашому житті деякі складнощі. Найнезрозуміліша для мене – ставлення Насті до моєї мами. Я розумію, що між ними не все так добре, але чому вона забороняє мені бачитися з нею?
Я звик спілкуватися з мамою часто. Раз на два тижні відвідую її стабільно. З татом теж бачусь заодно. Нехай у мене йде трохи часу, щоб виїхати за місто, але це вже мої особисті проблеми.
Чесно кажучи, я не був готовий до подібних забаганок і умов з боку дружини. Ми ж з Настею бачимося щодня, що їй, мало, чи що? Недарма мама попереджала мене про щось подібне. А я не слухав. Ну та нехай. А ось випадок стався зовсім недавно, і ми досі ставимося до нього, скажімо так, по-різному. Ось розсудіть нас.
У моєї мами днями був ювілей. Шістдесят років. Я її добре знаю, тож на подарунок купив шикарну, дуже ошатну сукню, яку вона мені якось надсилала на телефон. Я в Інтернеті більше розуміюся, ніж вона. Та й карткою користуватися вмію. Тож мені замовити цю сукню було зовсім неважко.
Так ось, Настю зі зрозумілих причин вона не запрошувала. Ми з дружиною в таких випадках домовилися не ображатись, тримати себе в руках і просто добре проводити час. Я до її батьків теж не їздив, натомість чудово себе почував удома сам. І раніше це питання навіть не викликало жодних обговорень.
Але тепер дружина вперше захотіла піти зі мною. Відповіддю на моє здивування було лише непохитне бажання в її очах. Я відмовив, спершу м’яко. Але вона продовжувала наполягати. Тоді я навіть розгнівався.
Ну кому ми там удвох потрібні? Прийдуть родичі, які її у житті не бачили. Обговорюватимуть її за спиною. Потім у нас є з мамою така традиція співати у домашнє караоке. Це всі знають, а при Насті мені буде ніяково.
Я продовжував відмовляти дружині, але Настя наполягала на своєму. Тоді я вирішив зателефонувати мамі і спитати у неї дозволу. Це ж її свято, як я можу його зіпсувати?
Але і вона була непохитна. Сказала, що людей буде багато, зайвого посуду нема. Ось люблю її за цю вихованість. І чому мені самому така відповідь на думку не спала?
Зрештою, я поїхав до мами сам. Довелося замовити таксі, але хоча б доїхав із комфортом і без зайвих думок про зіпсований вечір. Він, до речі, пройшов просто чудово. Було багато родичів, музики, урочистостей.
Я потім, звичайно, передзвонив дружині, спробував заспокоїти її, але Настя сказала, що поїхала до своїх батьків на кілька днів. Драма, як на мене, сталася просто на рівному місці.
Минуло два дні, і я стурбувався. На мої дзвінки вона не реагувала, лише відписувалася пізніше, та й то короткими повідомленнями. А я навіть не знаю адреси її батьків. А ввечері з іншого номера мені зателефонувала теща і спитала, чому моя сім’я не приймає Настю.
Довелося довго розповідати, що їхня дочка просто вигадує. Було досить неприємно, скажу я вам. Тепер Настя вдома, але атмосфера між нами напружена. Дружина, того й дивись, спалахне. А я не знаю, що робити.
Мама радить не зважати, я ж ще молодий і з головою на плечах. Сам же я не хочу розходитися, тим більше через таку надуману причину. Але як мені донести до дружини свої думки та почуття так, щоб вона та її батьки мене зрозуміли?
Абсолютно нічого не спадає на думку. Через один незрозумілий випадок наша молода сім’я може розпастись, і чого? А я ж не зраджував, шкідливих звичок у мене немає. З освітою і не лінивий. Дівчата, чого вам ще треба? Хочеться, що б в родині нашій запанував лад.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася
- Мені було куди повертатися з Італії, дочка за гроші, які я надсилала, зробила з занедбаної маленької хатинки красиву і сучасну. Там були нові меблі і техніка. Олена з чоловіком і дітьми жила окремо. За всі ці роки я зробила все, щоб вона мала свій куточок. І здавалося б, живи та радій, але той спосіб життя, який вела сеньйора Беатріс, за якою я доглядала до останнього, не дає мені спокою до сьогодні
- Чоловік вклав 300 тисяч гривень у квартиру, яку свекор купив на своє ім’я. Я жила сама в обласному центрі, коли зібралася виходити за Ореста заміж. Тому майбутня зовиця допомагала мені приміряти весільну сукню. Дізнавшись, скільки воно коштує, вона, звісно, передала це своїй мамі. І ось у день, коли ми дізналися про стать майбутньої дитини, свекор змусив її зателефонувати мені. Свекруха витягла мед і сказала: “Ось беріть, і 500 гривень віддавайте відразу”. Я мед не переношу, і я просто його не люблю