Я не розумію, що порадити дочці, бо з чоловіком прожила всього п’ять років. Справа в тому, що мій зять, дуже скупий. Він рахує кожну копієчку Лесі, а після того, як вони стали батьками, ситуація погіршилася, бо витрат побільшало, і це нормально. – Я працюю з ранку до ночі, щоб ти ось так легко тринькала гроші? – Але від чого відмовитись, поясніть?

Я не розумію, що порадити дочці, бо з чоловіком прожила всього п’ять років. Справа в тому, що мій зять, дуже скупий. Він рахує кожну копієчку Лесі, а після того, як вони стали батьками, ситуація погіршилася, бо витрат побільшало, і це нормально. – Я працюю з ранку до ночі, щоб ти ось так легко тринькала гроші? – Але від чого відмовитись, поясніть?

Уже десять років я живу разом з дочкою і зятем, вірніше, це вони живуть у мене. Пішовши на пенсію, трохи попрацювала, але коли народився онук, а потім і другий, залишила роботу і стала допомагати доці. Відносини у мене з ними нормальні, я намагаюся не втручатися в їхні справи, а вони в мої.

Всі десять років вони ніяк не можуть розібратися, у кого повинні бути гроші. Першу зарплату, коли вони вже жили разом, зять віддав дочці, може, залишив собі якусь заначку на свої дрібниці. Леся всі витрати сама планувала, що купити, де заощадити.

Зятю спочатку це було зручно, приніс гроші і ніяких турбот. Але коли підросли діти, збільшилися витрати, почалися суперечки. “Я заробляю нормально, куди ти діваєш гроші?” Леся починає перераховувати, що купила, скільки йде на продукти і різні побутові дрібниці, і це при тому, що комуналку повністю оплачую я.

Після чергової суперечки, вирішили, що гроші будуть у зятя. Але скоро він зрозумів, що прийти з роботи на все готове набагато краще, ніж відправлятися разом з дружиною за покупками, адже гроші тепер у нього. Виникла ще одна проблема: “Навіщо це купувати, а навіщо то?”

Потім вирішили, що грошима розпоряджатимуться разом. Поклали обидві зарплати в шухляду столу, де кожен міг брати гроші, але при цьому говорити, куди і на що буде їх витрачати. Виникла плутанина, хто скільки взяв і коли і цей експеримент швидко закінчився.

Все повернулося знову до того, що гроші у моєї Лесі, але вона пише список всіх покупок і в кінці місяця починають обдумувати і з’ясовувати, що можна було не купувати. Боюся, що скоро доведеться їй зберігати всі чеки, як докази.

Я не знаю, у кого повинні бути гроші, я жила без чоловіка і розподіляла гроші сама. Так що давати їм пораду не хочу, нехай розбираються самі, запитують у друзів, знайомих, як вони це роблять.

Що порадите?

Фото ілюстративне – canpolbabies

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook