fbpx
життєві історії
Я не в осуд. Мені просто дивно. Приїхала свекруха до нас на два тижні погостювати в столицю, ми її давно запрошували нову квартиру показати і місто. Живе вона в райцентрі, давно розлучена. Приїхала. Ні зубної щітки з пастою, ні рушника, ні мила, ні шампуню, ні гребінця, ні халату, ні туалетного паперу з собою не взяла. Каже мені: видай мені оте й оте

Я хочу розповісти цю маленьку історію не в осуд комусь. А просто мені дивно, тому й цікаво почути думку з боку: це нормально? Чи все таки не зовсім?..

Ми одружені з чоловіком Максимом 7 років. Живемо в Києві. Довго орендували житло, а три роки тому купили нарешті свою квартиру в новобудові. Робили останні роки в ній ремонт і ось півроку тому в’їхали.

Мої батьки живуть на іншому кінці столиці. З ними бачимося частіше.

Батьки у Максима давно розлучені, тато за кордоном, але допоміг нам з грошима суттєво. А мама, моя свекруха, живе в райцентрі у Чернігівській області. Вона ще досить молода жінка, стежить за собою, працює у бібліотеці.

Але тільки недавно я дізналася, що моя свекруха Тетяна Андріївна дещо дивна. Принаймні, як на мене.

Ми давно запрошували свекруху до себе погостювати, нову квартиру показати і місто. І ось приїхала вона до нас на два тижні.

Зустріли з автобусу. Випили у парку кави з тістечками, а потім поїхали додому, я обід наготувала, все, як годиться. Поїли, посиділи. Потім завела Тетяну Андріївну у спальню, в дитячу, де вона житиме ці дні (малого Дмитрика ми до себе в кімнату тимчасово забрали).

І ось у спальні мені свекруха і каже така: Оленко, а видай мені видай мені оте й оте, я ж не на день все таки приїхала.

Як виявилося, свекруха ні зубної щітки з пастою, ні мила, ні рушника, ні шампуню, ні халату, ні туалетного паперу з собою не взяла.

Я, звичайно, видала. Рушники, туалетний папір – то ще ладно. Але ось мені ну чесно дивно, як можна їхати в гості і не взяти шампунь і зубну щітку, гребінець, халат?.. Це ж такі особисті речі. Я он навіть постіль з собою беру, коли ми кудись їдемо!

У Максима запитала, та він махнув рукою: не звертай уваги, мама дивакувата трохи.

Нічого собі – трохи!

Ще раз повторюся: я пишу це не в осуд. Просто цікаво, це тільки я вважаю трохи ненормально не брати з собою такі речі, коли їдеш в гості? Чи може, це нормально, коли до своїх рідних їдеш?..

Автор – Олена К.

Спеціально для Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page