Я не задумуючись позичила Михайлу тридцять тисяч гривень. Я ж була переконана, що він мене любить, і ніколи не образить. Але я прорахувалася, оскільки я не маю на даний час ні чоловіка, ні своїх відкладених на “чорний день” грошей
Після відходу чоловіка я думала, що ніколи більше не буду щасливою. Деякий час тому я зустріла чарівного чоловіка, який відразу закохався в мене, а я в нього. Я почала довіряти йому і планувати з ним майбутнє. Але це виявилося помилкою.
Ми з чоловіком Володимиром були одружені більше тридцяти років. Коли десять років тому лікарі нас приголомшили після обстеження, це перевернуло моє життя з ніг на голову. Я уявляла, як ми разом зістаріємося, і будемо піклуватися один про одного.
З того дня все крутилося навколо Володі і його лікування. Але позитивного результату ми так і не дочекалися. Чотири роки тому мого чоловіка не стало.
Я дуже важко перенесла його відхід. Найбільше мені допомогли наші діти. Вони часто приходили до мене в гості і дбали про мене. Три роки тому наша дочка Даринка подарувала мені велику радість, коли подарувала мені мого першого онука.
Незважаючи на важкий початок, я навчилася жити на самоті. Це було справді складно, але з часом я звикла до цього. Поступово я менше сумувала.
Півтора року тому я познайомилася з чарівним і дуже доброзичливим чоловіком. Михайлу 63, як і мені, і завдяки йому я знову почувалася щасливою. Він якщо б міг, то дістав би зірку з неба. Він водив мене в кафе, театри і часто на “каву” після вистави.
Я чудово проводила з ним час. Я відчувала себе привабливою і корисною. Михайло чудово вмів будувати спільні плани.
Він говорив про наше майбутнє в дуже яскравих кольорах. Коли я розповіла йому про свою мрію полетіти на літаку кудись за кордон, він одразу підтримав.
– Я також про таке мрію, – сказав він мені.
Чим більше він ставився до мене добре, тим більше я закохувалася в нього. А він, в свою чергу, вміло обвів мене навколо пальця.
Кілька тижнів тому він прийшов до думки, що йому потрібно позичити гроші.
– Моя автівка зламалася, і я не можу її полагодити. Більше того, було б добре, якби це відбулось якомога швидше. Мені в неділю потрібно поїхати в рідне село, – пояснив він мені.
Може для когось це і невелика сума, але для мене 30 тисяч великі гроші. Я вирішила йому довіритися і позичила гроші. Адже я знала його більше року. Я була впевнена, що він мене не підведе.
Але саме так і сталося. Відтоді я не знаю де знаходиться Михайло. Ніби крізь землю провалився. Я здивована, що 30 тисяч для нього були важливіші за мене.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
