fbpx

Я не збираюсь горбатитись на жінку і двох дітей. За ці роки я перетворився на віслюка, світа білого не бачу. А вона, нічого не роблячи, ще сміє в мене кожного місяця просити гроші на нігті, вії і брови. Терпіння моє луснуло. Скоро мій 32 день народження, і в якості подарунка – розлучення. Чоловіки мене зрозуміють. Квартиру залишаю Валі і дітям, а сам іду у вільне плавання. Я не раб!

Я не збираюсь горбатитись на жінку і двох дітей. За ці роки я перетворився на віслюка, світа білого не бачу. А вона, нічого не роблячи, ще сміє в мене кожного місяця просити гроші на нігті, вії і брови. Терпіння моє луснуло. Скоро мій 32 день народження, і в якості подарунка – розлучення. Чоловіки мене зрозуміють. Квартиру залишаю Валі і дітям, а сам іду у вільне плавання. Я не раб!

Мені 31 рік, я батько і чоловік, і я не боюся відверто сказати про те, що я нещасний. Нещасний в шлюбі, в якому я перебуваю ось уже 6 років.

Справа в тому, що коли ми познайомилися з Валентиною, вона мені дуже сподобалася. Вся така доглянута, усміхнена, активна. Я дивився в її зелені очі, які іскрилися від радості і сам був ніби на сьомому небі від щастя. У валі дві вищі освіти, інтелігентна сім’я, гарне виховання і манери. Гріх не запропонувати такій дамі руку і серце, чи не так? Ось і я вирішив одружитися через три місяці знайомства. Валя ще й виявилася чудовою господинею. Я ще й думав – ох, як же мені пощастило.

Через рік шлюбу Валентина подарувала сина і пішла з роботи в декрет. У неї була чудова робота з пристойною зарплатою. Я хоч і заробляв не менше за неї, але як тільки я став одним годувальником у родині, відразу ж відчув всю тяжкість. Проте, я не надавав цьому значення. Все ж моя улюблена жінка подарувала мені сина. Я був зобов’язаний прогодувати їх. Синові було півтора року, як Валя знову повідомила про свій цікавий стан, знову подарувала сина. Я вже був батьком двох синів. Я був неймовірно щасливий, та тільки тепер мені треба було працювати ще більше. А як прогодувати 4 чоловік?

День і ніч я пропадав на роботі, працював для своєї сім’ї. Жодного разу в сторону не подивився на іншу дівчину, знав, що мене чекає дружина і діти. А що Валя, Валя себе повністю запустила. Хлопцям вже було по три і чотири роки, могла віддати їх в садок, але вона не хотіла. Просто через те, що не хотіла працювати. До того ж, у неї була можливість працювати з дому. Я навіть пропонував допомагати їй з роботою по будинку, щоб нам було легше з грошима, але ні.

За шість років шлюбу я настільки втомився бути єдиним годувальником, виконувати забаганки дружини. Тим більше, що вона за собою навіть не дивиться. Вагою стала в два рази більше мене, все, що їй треба – їсти і гроші на нігті і вії. Ну смішно ж з такою вагою ще кігті собі робити і вії. І ось я дивлюся тепер на інших дівчат, так. Бо вдома я не отримую взагалі нічого. Між нами навіть немає “кохання”. А яке “кохання”, якщо вона ледве піднімається на третій поверх, в квартиру.

І ось я зважився. Скоро мій день народження, моїх 32 роки. Я подам на розлучення з Валентиною. Досить з мене цього всього. Я теж хочу пожити, а не ішачити днями і ночами безперервно. Теж хочу, щоб мої мрії збулися. Залишу Валі з дітьми квартиру, а сам поїду. Сподіваюся, у неї хоч буде совість не вимагати аліменти.

Ну скажіть, хіба я не правий?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page