Я не знаю, чим так завинила перед зовицею, але не любить вона мене і все. Я спершу цим не переймалася, головне, що свекруха мене поважає, і можна сказати, замінила мені маму, якої вже давно не стало. У Андріяни двоє дівчаток-близнючок, а у нас з чоловіком синочок. І ось її ревність просто виводить мене з себе. Мені так дивно. Чому вона прикривається дітьми? Вони ж ні в чому не винні!
У мене ніколи не було справжньої сім’ї. Мені ще не було і 16, як пішла з життя моя мама. З батьком вони розлучилися ще коли я була маленька, а тому піклування наді мною взяли бабуся з дідусем. Поки мама ще була жива, її майже ніколи я не бачила – весь час пропадала на роботі, намагаючись заробити на нас гроші, вивчити мене. А потім її хвороба і дуже швидко її не стало. Минули роки, а я до сьогодні неймовірно сильно за нею сумую.
Бабусі з дідусем не стало, коли мені виповнилося 18. Трагічний випадок. І ось я залишилася одна у себе. Благо, були заощадження мамині, а тому я змогла вступити до університету, вивчитися. Потім знайшла собі хорошу роботу, вийшла заміж. Мріяла, щоб у моєї дитини була повноцінна сім’я, та й бабуся з дідусем.
У чоловіка є сестра молодша, вона відразу ж мене не взлюбила. Мама ж Антона стала до мене ставиться як до дочки, та й я до неї, як до матері. Вона схожа дуже на мою маму і дуже приємна жінка. Мабуть, сестрі чоловіка це не сподобалося дуже, ревнощі взагалі затуманила очі Андріяні і вона стала робити все можливе, щоб у нас зі свекрухою не було теплих відносин.
Мій син і її двоє дівчаток близнюків однакового віку. Та справа в тому, що Андріяна робить все можливе, щоб бабуся, свекруха, проводила весь час тільки з її дітьми, а на мого щоб не вистачало часу. То вона раптово з чоловіком забирає свекруху на курорт, а нам повідомляють про це через пару днів, щоб ми не встигли свого сина дати відпочити з ними.
І свекруха постійно втомлюється з двома дітьми. Мало того, дівчатка у неї дуже активні і навіть невиховані. Але зовицю цікавить тільки те, щоб мій син не був такий близький до свекрухи. Я от не розумію, в чому вся справа. Адже діти ні в чому не винні.
Що ж робити в даній ситуації? Допоможіть порадою!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
