Син і невістка зустрічалися ще зі школи. Потім технікум закінчили, разом повернулися працювати в нашу місцеву агрофірму.
Справили дітям скромне весілля, склавшись зі сватами порівну. Скромне, але на якому майже все село гуляло, бо в нас того села – гулькин ніс, як кажуть, три вулиці від ставка до лісу.
Почали молоді жити в невеликому будиночку, який мені від бабусі у спадщину лишився. Будинок, хоч і не великий за розміром, та цегляний, добротний. Вирішили ремонт зробити і три кімнати добудувати – дві жилі і санвузол. Розпочали роботи своїми силами і коштами, щось діти самі, щось – ми їм.
Свати не дуже долучалися до ремонтів, та ми й не наполягали, будинок все-таки мій. Та й наш старший син вже одружений і виїхав аж у Київ, а в них ще молодший за нашу невістку хлопчик-школяр. Але, треба сказати, саме в роботі сват і їхній менший син допомагали добре, ми щось купили з матеріалів – вони прийшли і разом з моїми сином і чоловіком зробили.
Але діти не дочекалися завершення ремонту і сповістили нам радісну новину: у них скоро буде дитинка.
Звичайно, ми всі зраділи. Єдине, що зрозуміли – з ремонтом треба по швидше, щоб до народження маляти всі зручності були готові.
Вирішили поговорити про це зі сватами, щоб і вони активніше підключилися. Пішли до них у гості на посиденьки, я як глянула на сваху в домашньому халаті – і обімліла! Та вона ж місяці на четвертому-п’ятому!
Вони навіть не відмовлялися, сказали, що ще просто було нагоди нам розповісти…
Ходять тепер дві пузаті – мати і донька!
Я не знаю, що в голові у сватів, чесне слово. Такого годі було навіть уявити! Тут дітям треба ремонт в будинку допомогти доробити, невістка й син через чотири місяці батьками стануть, а тут сваха – пузата! У 52 роки! Все село гуде!
Сваха ходить не легко, воно й зрозуміло – вік. Чоловік весь час біля неї, не допомагає зараз з ремонтом у молодих зовсім, все ми самі, найняли бригаду з двох хлопців з райцентру. Сподіваюся, встигнемо, але ж…
Ну скажіть, хіба не могли вони, свати, почекати чи й зовсім такого вже не затівати на старості літ?.. Не розумію я їх, особливо сваху. Не розумію і все…
Як на мене – це просто безвідповідальність до дітей, які в них вже є – до дочки й сина. Невістка мовчить, ніяк не коментує мамине положення, але кожної вільної хвилини біжить до неї, прогулюються разом в магазин.
Одним словом – дарують людям привід для розмов і обговорень.
Автор – Олена К.
Передрук без гпосилання на Ibilingua.com. суворо заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
