Я не знаю скільки заробляє мій чоловік, а він не знає, скільки заробляю я. Звичайно, приблизно ми здогадуємося.
У нас роздільний бюджет, це зручно і нормально для двох дорослих самодостатніх людей, які вирішили бути разом.
Я не розумію, як можна перед кимось звітувати за свої витрати, навіть якщо це в шлюбі. Якщо це зароблені тобою гроші, то і витрачати їх можна на свій розсуд.
Для прикладу, я знаю одну сім’ю, де дружина заробляє більше за чоловіка. Незважаючи на це, він забирає всю її зарплату, так як є відповідальним за бюджет.
Видає він їй гроші строго на найнеобхідніше, ні про які кафе з подружками, салонах краси не може бути й мови.
Волосся вона фарбує сама, купуючи в магазині далеко не найдорожчу і якісну фарбу. Для мене така ситуація є неприйнятною і принизлива.
Незважаючи на окремі бюджети я не знаю, що таке витрати на квартиру, техніку, машину – все оплачує чоловік. Продукти теж завжди оплачує він, якщо ми разом йдемо в магазин.
М’ясо котам теж купує чоловік, тому що за м’ясом треба йти на ринок, а я це справа не люблю.
У нього залізний принцип, якщо ми йдемо по магазинах разом, за чим завгодно: продукти, одяг, косметика – завжди платить він.
Звичайно, якщо я заходжу в магазин сама після роботи, то роблю покупки на свої гроші.
Природно, на такі великі покупки, як квартира або машина, ми скидаємося. Це нормально, тому що це велика спільна справа і поодинці такі речі складніше купити, ніж разом.
За відпочинок частіше платить чоловік, але буває, що я хочу зробити сюрприз і купую путівку куди-небудь.
Я не можу сказати, що сиджу на шиї у чоловіка, я досить заробляю сама. Але з моїм чоловіком я відчуваю себе впевнено, розумію, що на нього можна покластися і вже точно з ним не пропадеш.
Фото ілюстративне з вільних джерел.
