Я працюю нянею у двох родинах: в одній, де дитинка маленька і ще не ходить до дитсадочку, зранку, а в другій, де батьки працюють і не хочуть ще після роботи вчити з дитиною уроки, після обіду.
В обох родинах я вже по півтора роки, хоч і доводиться їздити з одного кінця великого міста в інший, та заробляю непогано, допомагаю мамі, яка живе в райцентрі, і брату часто даю гроші, бо він студент університету. Тато наш давно пішов з родини і відтоді, як ми виросли і він перестав платити аліменти, татусь благополучно й швиденько про нас забув.
А я навчалася заочно в університеті, коли вперше пішла підробляти нянею до сестри моєї подруги. Ну а потім вже пішло-поїхало, за рекомендаціями я попрацювала в декількох сім’ях, поки не опинилася в тих, що зараз.
І одній, і в другій, як я казала добре платять, в мене з’явилася можливість допомагати братовій й мамі, почати відкладати на квартиру.
І все б добре, але дещо сталося…
Одним словом, обидва тата цих родин – мої коханці, з обома я зустрічаюся. З одним десь рік, з іншим близько півроку. Обидва мені дуже подобаються, і хоч я розумію, що дружин вони своїх не покинуть, що в них діти, але відмовитися від цих стосунків не можу, бо вони дарують мені відчуття щастя, плюс поліпшують моє матеріальне становище.
І ось тиждень тому я дізналася, що чекаю дитинку. Не знаю навіть поки що, від кого. Але народжувати точно буду, бо не дати життя дитинці – то великий гріх. Я розумію, що і моя поведінка далека від праведності, але все таки то – ще більший.
Якось воно та буде, думаю, життя само підкаже мені, як бути далі.
Автор – Олена К.
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без згоди автора суворо заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
