Я ніколи не відчувала, що батько ставиться до мене і моєї сестри по-різному. А тепер я розумію, що означають родинні узи. Після весілля Вероніки і його пдарунку я їх бачити не хочу нікого. Все-таки він мені не рідний батько, але такої поведінки на старості я від нього не очікувала.
Кілька років тому не стало моєї мами. З того часу вітчим сильно змінився, він одружився з іншою жінкою і став багато уваги приділяти рідній дочці, моїй сестрі Вероніці. Я завжди називала його батьком, до 10 років взагалі не знала, що він мені не рідний. А тепер я не можу назвати вітчима татом.
Мій рідний батько залишив маму, коли я була ще немовлям. До 10 років я називала вітчима татом, не знаючи, що він мені не рідний. А коли я дізналася правду, то анітрохи не засмутилася. На той час я вже була тямущою дівчинкою і не стала називати вітчима інакше. Було б дивно, та й засмутило б його. Я насправді відчувала його увагу та турботу. А коли народилася моя сестра – спільна дочка вітчима та мами – ставлення до нас обох не змінилося. Ми з Веронікою отримували однакові подарунки, нас любили і мама, і тато.
Я вийшла заміж після закінчення університету, мама на весілля подарувала мені однокімнатну квартиру. Її вона купила на гроші із продажу бабусиного будинку за містом. На той час це був розкішний подарунок та й зараз ніхто б не відмовився від такого презенту. Житло завжди затребуване, і велике щастя житиме у своїй квартирі, коли створюєш власну родину.Я це розуміла і тоді, розумію і зараз.
Мама з молодшою сестрою та вітчимом усе ще жили у старій квартирі. Пізніше вони на спільні накопичення купили трикімнатну квартиру в новобудові, а стару віддали під найм, щоб був пасивний дохід.
Моєї мами не стало кілька років тому. Я досі дуже важко переживаю втрату найближчої людини. Тільки після цього я помітила, як вітчим віддалився. Я усією душею відчуваю, що не рідна йому. Цього року хлопець зробив пропозицію сестрі. Вони одразу побралися. Звичайно, вітчим подарував їй житло.
Він продав квартиру, яку вони здавали з мамою, та купив нову двокімнатну у новобудові для молодої сім’ї. Я була впевнена, що це його подарунок на весілля Вероніці. А виявилося, що дядько Петро розщедрився на новий автомобіль для молодят. Він підніс нареченій ключі. Звичайно, сестра верещала від захоплення і радощів.
А я сиділа і думала про несправедливість. Все-таки від нашої старої квартири, в якій ми всі разом жили, я мала отримати хоча б частину. Це дім, де я виросла, місце, де моя мама була щаслива і здорова. Але вітчим прямо сказав мені, що своє я отримала, коли виходила заміж.
Небо їм суддя, але ж не дуже чесно виходить. Мені однушку, а сестрі двокімнатну квартиру в новобудові і новий позашляховик.
Я дуже рада за Вероніку, але в той же час зовсім не розумію поведінки вітчима. І я зовсім не погоджуюся з розподілом майна. Він не мав права так чинити. Ні бачити їх нікого мені тепер не хочеться, ні спілкуватися з ними.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
