iBilingua

Я ніяк не можу зрозуміти, чим керується чоловік, коли бере на себе роль “доброго поліцейського”, в той час, як я зі шкіри лізу, щоб в дочки було гарне майбутнє і щаслива доля.

Остання “буря” з Андріяною закінчилася тим, що вона грюкнула дверима і сказала, що не хоче мати таку матір, як я. Ну не переймається Олег, що одного дня наша дочка в подолі принесе.

Відчуваю дуже велику несправедливість…

З чоловіком Олегом виховуємо двох дітей: доньку Андріяну, і синочка Миколку.

Мій чоловік спочатку не дуже втручався до процесу виховання дітей.

То на роботі, то з друзями, то ще десь. Коли ж діти виросли зрозуміло, що я намагалася привчати їх до роботи.

Іноді просила, там підмести, там пилюку повитирати, або посуд за собою помити чи підтримувати чистоту у своїй кімнаті.

Чоловік ж дітей до роботою не привчав. Часто ходив з ними чи то на спортивний майданчик, чи то в ліс на гриби, чи то на рибалку.

А я все в дома то мию, то перу, то готую, то прибираю і так по колу.

Звісно ж, в дітей склалося так, що ось тато хороший, а мама погана, все робити змушує.

Але я надіялася хоча б на каплю розуміння і вдячності. Адже це я їх дев’ять місяців виношувала, це я їх так важко і довго приводила на світ. А вони хоч би трішки поваги проявляли, вони ж завдяки мені мають то життя.

Микола завжди більше тягнувся до тата, але це і не дивно все-таки він хлопець. А от Андріяна переходила на сторону Олега, тільки тоді коли це було вигідно їй.

Ще гірше стало, коли донька стала підлітком. Андріяна хотіла гуляти, я ясно ж що не дозволяла їй ходити містом до пізньої ночі. А мій чоловік, як завжди – навпаки.

– Якщо хоче, то нехай іде, але головне, щоб не одна ходила.

І що ж це виходить? Знову я погана, а тато хороший. Взагалі Олег не переживає, що доця може в подолі принести.

На фоні цього в нас з дочкою почастішали “бурі”.

Читайте також: Мій Петро пішов до жінки, яка на два роки старша за мене. Ольга ця вся в зморшках, а на голові сіно-солома. Я ж тільки те й робила, що стежила за своєю зовнішністю, бо кожна зморшка для мене була стресом. По розкладу у мене були масажі, косметологи, маски, епіляції. Я колишня модель, тому по-інакшому не вміла. Але, що чоловік, що діти, не підтримала таку мою любов до зовнішності. А потім мене ще й поперли з роботи

І ось остання “буря” з донькою закінчилася тим, що вона сильно гупнула дверима і сказала, що я їй більше не мати, краще б я була, як тато.

Дуже глибоко торкнулися мене ці слова, адже я роблю все тільки на благо своєї сім’ї. Ну як донька цього не бачить і не розуміє?

Що мені варто зробити, щоб Андріяна мене теж полюбила?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!