fbpx
життєві історії
Я одразу влилася і стала рідною, як дочка для свекрухи тітки Орисі. Брат чоловіка за порадою матері купив квартиру в тому ж під’їзді, де мешкаємо ми родиною та тітка Орися. Звичайно, не обійшлося без грошової допомоги старшого брата. Ми домовилися, що стара квартира перейде до старшого. А харчуватися вони почали повністю у нас! Не у свята і вихідні, а просто так, іноді вечір за вечером. Продукти продукти всі купуємо ми – свекруха грошей не дає. Ми – сім’я з двома дітьми на секундочку. Відповідь тітки Орисі приголомшила мене

Моєму Володі за збігом обставин дісталася роль глави сім’ї – доводиться підтримувати маму та свого молодшого брата, Сашка. Взагалі родина у них дружна, всі чудово ладнають. Я одразу влилася і стала рідною, як дочка для свекрухи тітки Орисі.

Я перебралася жити до родини чоловіка одразу після весілля. У цей період Сашко якраз виїхав на навчання. Після закінчення університету він ще якийсь час працював в іншому місті, але невдовзі повернувся додому. І не один, а з нареченою.

Ми з Володею на той момент вже мали двох дітей. Ми з чоловіком працювали, справи йшли добре. Відкладали гроші, щоб придбати власне житло. Свекруха тим часом вийшла на пенсію.

Сашко зміг зібрати певну суму грошей і за порадою матері купив квартиру в тому ж під’їзді, де мешкаємо ми родиною та тітка Орися. Звичайно, не обійшлося без грошової допомоги старшого брата. Ми домовилися, що стара квартира перейде до старшого, а нова буде власністю молодшого.

Сашко із дівчиною переїхали до нової квартири – працювали, потихеньку облаштовувалися, накопичували гроші на весілля. Все начебто добре, тільки я помітила, що молодший братик Володі з нареченою все частіше заходять до нас на вечерю. Не у свята і вихідні, а просто так, іноді вечір за вечером. Продукти продукти всі купуємо ми – свекруха грошей не дає.

Ми – сім’я з двома дітьми на секундочку. Є кого годувати та забезпечувати. Машина у чоловіка мого старенька, ламається постійно. На ремонт не вистачає, не кажучи вже про покупку нового транспорту. Я почала зауважувати, що гроші буквально розлітаються. Відкласти нічого не виходить, вистачає впритул на життя. І то собі завжди все жалію, останнє дітям віддаємо.

Молодший брат Володі все це бачить, і йому на думку не спадає, що вони з майбутньою дружиною вечеряють чи не щодня за чужий рахунок. А свекруха поводиться так, наче це нормальна ситуація. Сашко із дівчиною повечеряють і підуть до себе відпочивати, а я ще за ними прибираю, миє посуд.

Не думайте, що я безхарактерна, я пробувала натякнути Володі, що так далі не може продовжуватись. Він сприйняв натяк у штики, мовляв, «для брата мого їжі шкода, чи що?».

Якоїсь миті я не витримала і висловила свекрусі все, що думаю з приводу ситуації, яка оце у нас склалася. Пояснила. що зараз. у такі непрості часи, ми взагалі заробляємо менше, хоча й раніш ніколи не шикували

Відповідь тітки Орисі приголомшила мене:

–  Як годувала обох своїх синів, так і годуватиму. І вас, невістки, теж нагодую.

У сенсі??? Залишається тільки запитати: «а за чий рахунок?»

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.