Я одружена 17 років. І всі ці роки моя свекруха не любила мене. Вона розпускала плітки про мене, казала чоловікові, що наші діти не його. Вона прийшла на наше весілля з колишньою дівчиною мого чоловіка. Говорила моїм дітям, що тато їх покине.
Ось зустріне нормальну жінку і одразу ж покине. Я стільки ночей через неї не спала, стільки сліз у подушку пролила, а тепер маю доглядати за нею. Кинути роботу та присвятити собі догляду за жінкою, яку я не люблю.
Нещодавно у свекрухи трапився біда. Вона не може сама ходити до туалету та приймати їжу. Вона не потрібна своїй дочці, адже у того будинку діти і вона не впорається ще й з доглядом за лежачою матір’ю.
А в мене, хіба, нема дітей? Чому я маю впоратися, якщо навіть її власна дочка сумнівається у своїх силах?
Можна продати квартиру свекрухи і на ці гроші забезпечити їй догляд у спеціалізованій установі. Ні, на це не погоджуються ні мій чоловік, ні його сестра.
Дочка особливо проти, адже спадщина тоді не дістанеться. Тобто, виносити качки за хворою мамою, вона не хоче, а квартиру не чіпайте, вона її потім успадкує?
Чому саме я маю кидати роботу? Так, я трохи отримую, але мій начальник зібрався на пенсію та збирається мене рекомендувати на своє місце.
А це буде відчутна надбавка до зарплати. Доглядальницю ми найняти не можемо, у нас іпотека. Жити в квартирі свекрухи теж не можемо, там живе її дочка з дітьми, хоча своє житло вони мають, вони його здають.
Вони всі на мене тиснуть, цілими днями я тільки й чую, що я винна. Кому винна? Жінці, що наговорювала на мене стільки років? Не хочу. Чоловік говорить про розлучення, якщо відмовлюся.
У мене, хвора мама, але ми з сестрою домовилися: вона доглядає маму, я не претендую на спадщину. Я згодна сидіти зі свекрухою лише в одному випадку, якщо вона перепише на мене квартиру. Не на чоловіка, не на онуків, а на мене.
Мені сказали, що це нахабство. А скидати свою матір на чужу їй людину, на мене, це не нахабство?
Адже це я відмовляюся від нормального життя, я митиму і годуватиму цю жінку, виносити за нею горщик і робитиму масаж.
Свекрусі, чому ви не думаєте про майбутнє, коли живете зі світу дружин своїх синів? Адже саме ці нещасні жінки ходитимуть за вами у старості.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.