fbpx

Я одружений понад тридцять років. Ми з дружиною Яною затишно живемо у хатинці, яку самі ж і побудували. Я завжди кохав свою Яну, навіть коли вона трішки набрала лишнього, чи без каплі макіяжу. Вона подобалася мені такою, яка вона є. Але недавно все змінилося і дуже стрімко. Я розумію, що всі з цим стикаються, але ми виявилися, не готовими до кардинальних змін

Я одружений понад тридцять років. Ми з дружиною Яною затишно живемо у хатинці, яку самі ж і побудували. Я завжди кохав свою Яну, навіть коли вона трішки набрала лишнього, чи без каплі макіяжу. Вона подобалася мені такою, яка вона є. Але недавно все змінилося і дуже стрімко. Я розумію, що всі з цим стикаються, але ми виявилися, не готовими до кардинальних змін.

Ми з дружиною живемо в селі. Тут трохи інакше, ніж у місті. У нас є будинок з великим садом і ми тримаємо невеличке господарство. Звичайно, ми садимо і трішки городу, щоб було все своє і домашнє.

Я б ніколи не вибрав собі в дружини якусь фіфу. Мені подобаються красиві від природи жінки. І я чесно кажу, що зовнішність для мене не головне у виборі партнера. Перш за все я ціную внутрішній світ. Я завжди кохав свою Яну. Коли вона була молодою, вона була кумедною і готовою до жартів.

Яна ніколи не подавала мені приводу до ревнощів. Коли ми зустрілися, вона була блондинкою з довгим волоссям, а ще в неї були красиві голубі очі, наче океан. Насправді це досить давні спогади. Я одружений більше тридцяти років, і не в моїй природі дивитися на інших жінок.

Звичайно, я фіксую красиву жінку, коли вона проходить повз, але у мене не виникає “дивних” думок. Мабуть, я комфортний за своєю природою, але однієї жінки мені справді достатньо, щоб бути щасливим.

Моя Яна – жінка на все життя. Вона подарувала мені чудового сина і створювала для нас приємну сімейну атмосферу протягом усього шлюбу.

Коли я дивлюся на себе в дзеркало, я бачу, наскільки я змінився. Худий та підтягнутий хлопчина перетворився на сивоволосого чоловіка. Звичайно, це тільки моя думка, я б ніколи не визнав цього вголос. Яна вже також не довговолоса. Її волосся підстрижене до плечей, а сиві кучері виблискують на сонці.

Її обличчя зморщене від сміху та нескінченної роботи на сонці в городі і саду. Вона вже не така струнка, як була колись, але ми ніколи не звертали на це уваги. Наше життя було гарним.

Але після п’ятдесяти Яна дуже змінилася. Душевно і фізично. Я знав, що в жінок таке буває. Яна зовні змінилася за кілька місяців і дуже стрімко, все сталося ніби на моїх очах. Вона вже не була такою, до якої я звик…

Ось в той час в нас і почались проблеми. Це ніби якась криза, про яку всі говорили, але ми її ніколи не відчували. Я завжди сміявся коли друзі щось подібне говорили. Але тепер мені не до сміху.

Яна зрозуміла, що щось в ній відбулось і почала себе соромитись.

В нас все, все кардинально змінилося в житті.

Я ніколи не думав, що таке може статися…

В когось з вас була така “криза” у житті?

Як нам її подолати і продовжувати жити тим щасливим життям, яким ми жили всі ці роки?

Як прийняти те, що ми вже ніколи не будемо молодими і красивими?

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page