Я офіційно працюю сім років. Змінила дуже багато робіт. Але одне залишається незмінним – я не можу нормально вставати вранці. Мені тяжко було в школі, в університеті та потім на всіх роботах.
Просто не можу вночі заснути вчасно. Лежу до першої години, до другої ночі і потім з ранку прокидаюся як в’ялена.
Вирішила собі нарешті, що мені потрібна дистанційна робота і вже найшла чудовий варіант, графік і зарплата мене влаштовує.
І що я чую від родичів?
– Хіба віддалена – то робота? Я он о 4-й ранку колись вставала, та вас двоє малих було. Потерпи, звикнеш!
– Ой, а у мене ще гірше графік був, – і розповідь на 2 години, як їм важко доводилося.
– Вдома на Ягу перетворишся! – та інші не менш цікаві варіанти.
Тобто, нам було важко неймовірно, і ти переживеш, витримаєш. Головне – стабільна зарплата, головне – вставати з ранку овочем і їхати за тридев’ять земель, зате в офіс.
Вибачте, захотілося висловитися. І як бути?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.