fbpx
життєві історії
Я оплачую своїм маленьким онукам допомогу. Тобто, якщо вони в мене в гостях і щось зробили корисне по хаті чи господарству – я їм даю по 20, 50, 100 гривень, дивлячись, яка робота. Подруга вважає, що це не правильно. Говорить, що рідним найближчим треба допомагати без всякої плати, заохочування. Вона не права, ось чому

Я оплачую своїм маленьким онукам допомогу. Тобто, якщо вони в мене в гостях і щось зробили корисне по хаті чи господарству – я їм даю по 20, 50, 100 гривень, дивлячись, яка робота. Подруга вважає, що це не правильно.

Говорить, що рідним найближчим треба допомагати без всякої плати, заохочування. Що так я їм прищеплюю любов до грошей, розвиваю в них корисливість.

Але я думаю, що це не так, що цілком нормально трохи нагородити дітей за роботу. Зате вони потім мають гроші на кишенькові витрати, розуміють, що гроші треба заробити трудом, що вони з неба не падають і просто так не даються.

Невістка й син ніколи не говорили мені, що вони проти, що це їм не подобається.

Ну а дітям то звичайно подобається!

Вони тільки приходить до мене – це зазвичай на вихідних буває – і одразу питають:

– Бабуню, що тобі допомогти? Прибрати? Траву на грядках вирвати?..

Я даю Вані й Оксанці завдання, і поки вони працюють, я печу і готую різні смаколики для них. Потім ми відпочиваємо, п’ємо чай, спілкуємося.

Я пам’ятаю, що ми з чоловіком і своїх дітей до праці так само іноді заохочували, і з них виросли гарні люди, порядні, не ледачі, працьовиті.

Звісно, зараз мені діти допомагають без всякої платні.

Тож, думаю, що мій спосіб такої “співпраці” з онуками цілком безпечний і корисний. Вони зараз збирають собі на якісь нові гаджети, ну і я їм допомагаю, але не просто так, а в обмін на потрібні мені справи, які вони для мене роблять.

А що з цього приводу думаєте ви?

Автор – Олена М.

Спеціально для Ibilingua.com.

Передрук без згоди автора суворо заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook