Я опинився в такій не веселій ситуації. Можливо, ви мені щось порадите, навіть не знаю.
У двох словах і не опишеш. Народився і ріс я в невеликому провінційному містечку, райцентрі. Моїм вихованням займалася бабуся, яка замінила мені і матір і батька.
Є мати, але у неї була своя сім’я, до неї я приходив лише в гості, тому що з вітчимом у мене не склалося з дитинства.
Я поїхав на кілька років на заробітки. Наступного року не стає бабусі. У нас з нею була однокімнатна квартира, де ми і жили.
Я приїхав на тиждень, і мама попросила прописати туди сестру зведену, сказала, що так треба, аби щоб я нібито не втратив житло.
І і я зробив, як вона просила. Трохи пізніше вона попросила оформити на неї довіреність на приватизацію і частку сестрі, тимчасово, як вона мене переконливо запевняла. Я знову все робив так, як вона просила.
Коли повернувся, сестра навідріз відмовилася мене пускати, і взагалі там вже від мене нічого не було.
Мене власна мати і сестра обманули, і куди б я не звертався за допомогою і порадою, всюди мені говорили – сам винен.
Я тільки досі, хоч минуло стільки років, не можу зрозуміти, в чому я перед ними завинив? В тому що вірив рідноійматері, яка запевняла, що все це тимчасово?
До тогго ж, об’явилася екс-дружина, і пред’явила сплатити аліменти за всі рока, а заборгованість величезна. адже вона сама відмовилася свого часу, але на словах, а тепер подала!
І колишня поставила умову: вона готова все пробачити, якщо я подарую квартиру доці, просто вона не знала і не знає про оце все з сестрою.
Я зараз живу у чужих людей, у друзів, намагаюся боротися, але все це нагадує боротьбу з вітряними млинами… Так і порожньо і важко, ви не уявляєте. Руки опускаються. І не знаю, як це все розгребти. Мабуть, знову подаватися на заробітки, щоб аліменти виплатити, адже квартиру немає надії повернути, я вже радився з юристами.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
