fbpx
життєві історії
Я пеїхала у Францію 15 років тому. Зараз до нас приїхало багато жінок з дітьми, родин з України, чиї дітки пішли в наші школи. І дуже дивуються. Я приїхала у Францію свого часу з двома донечками молодшого шкільного віку. Я зрозуміла, що адаптуватися не вийде ні мені, ні дівчаткам. А наших дітей в Україні вже зі школи привчають заморюватися й виснажуватися. Ніякого здавання грошей і ранців, діти сидять на холодному асфальті

Я пеїхала у Францію 15 років тому. Зараз до нас приїхало багато жінок з дітьми, родин з України, чиї дітки пішли в наші школи. І дуже дивуються.

Томк трошки хочу розповісти про особливості місцевої шкільної освіти з прикладу особистого досвіду.

Я приїхала у Францію свого часу з двома донечками молодшого шкільного віку. Заняття у школі починаються пізніше, ніж робочий день у дорослих, а закінчуються раніше. Такий режим не дозволяє вбудувати в нього роботу за графіком. Я зрозуміла, що адаптуватися не вийде ні мені, ні дівчаткам, поки я сидітиму вдома і роститиму дітей.

Школи у Франції специфічні, мені доводилося відводити кожну доньку до школи двічі на день. Без допомоги няні чи бабусі справлятися було складно. Традиційна робота мені не підходила, тож ми з чоловіком вирішили відкрити свою пекарню.

Держава Франції підтримує малий бізнес. і нам вдалося запустити проект практично за смішні гроші. Це дозволило мені проводити більше часу з сім’єю та брати активну участь у розвитку дітей.

Навчальний процес у всіх школах організовано по-різному. Когось школа влаштовує, інші батьки незадоволені нею. У сім’ї завжди є можливість переїхати в той район, де знаходиться потрібна для них школа, оскільки діти закріплені за навчальним закладом за місцем проживання.

Головною перевагою французької школи є відсутність напруження. Уроки розпочинаються о 8:30 та тривають до 16:30. На одне заняття приділяється не 45 хвилин, а трохи більше години.

Домашніх завдань не задають, всю перерву діти проводять на вулиці в активних іграх, навіть у дощ. При цьому ніхто не страждає від неробства і не грає зі смартфоном. Школярі не втомлюються – 20-хвилинна перерва та двогодинна обідня перерва дозволяють відпочити.

А ось наших дітей в Україні вже зі школи привчають заморюватися й виснажуватися надмірними навантаженнями, принаймні, коли я навчалася, саме  так було вже з молодших класів.

Французькі школярі окрім суботи та неділі мають додатковий вихідний – середу. Під час цієї паузи діти серед тижня можуть відіспатися, відвідати гуртки, приділити час улюбленим справам та спілкуванню із сім’єю.

Крім того, середа дає змогу підлікувати легку застуду, щоб не перевантажувати ослаблений організм заняттями у школі.

Я рада, що тривалість навчального року у Франції з 1 вересня до 7 липня. Дитина не перевтомлюється і за час канікул не встигає забути вивчений матеріал. Контрольні роботи пишуться у червні та залишок часу у школі діти присвячують розвагам у вигляді концертів, ярмарків, поїздок, театральних вистав, дискотек та інших заходів.

Навчальний рік дозволяє французьким школярам відпочити довше: у них 4 періоди канікул, а не 3, як у наших школах. Шкільної форми вони не мають, діти носять те, у чому їм комфортно, оскільки всю зміну вони активно проводять на вулиці.

1 вересня проходить без ажіотажу та урочистостей, є лише вступні батьківські збори.

Школа у Франції сама оплачує більшу частину витрат на шкільне приладдя. Усі зошити закуповують із шкільного бюджету, потім їх видає вчитель дітям у міру потреби.

Учні повністю занурені у процес навчання. Цікаво, що вони не мають підручників з літератури. Натомість вони читають твори цілком, щоб потім обговорити та ілюструвати їх під час уроку в класі. Минулого року діти проходили цикл книг про Гаррі Поттера, оскільки вчитель є шанувальником поттеріани.

Завдання з математики розраховані в контексті ширшого ставлення до світи, а педагоги заохочують дітей ставити додаткові питання. Велика кількість завдань про гроші вчить дітей правильно розпоряджатися фінансами.

Весь навчальний день може бути присвячений одному предмету. У молодшій школі розкладу як такого немає: вчитель та учні можуть не знати, які уроки на них чекають. Робота йде в міру засвоєння матеріалу, який буде необхідний для досягнення результату.

У французькій школі успішніші учні пояснюють предмети однокласникам, що відстають. Якщо дитина не справляється сама або з підказкою друзів, тоді вже на допомогу приходить учитель. Школа вірить у дітей і покладається на їхню самостійність, при цьому завжди є підтримка вчителя.

Оскільки дітям нічого не задають додому, то підручники та інше шкільне приладдя зберігається в школі, ніхто не навантажує дітей важкими ранцями, як звикли до нас.

Дитина не боїться контрольних, адже вчитель проводить їх лише з метою зрозуміти, як клас засвоїв матеріал.

Маленьким французам навіть на думку не спадає списувати або конкурувати, щоб за будь-яку ціну отримати високий бал. Діти не роблять те, у чому не впевнені. Поки весь клас не отримає достатнього рівня знань, учитель не переходить до наступної теми.

Оцінок як таких у школі не ставлять. Раз на кілька місяців батьки одержують документ, у якому видно, як дитина засвоїла ті чи інші частини предмета. Школа в Європі формує критерії за принципом «засвоєно – не засвоєно». Цей нюанс не викликає у дітей та батьків такого оцінного тиску, як наші «відмінно», «задовільно», «добре».

Дитина може підвищити успішність по одному предмету за рахунок іншого за допомогою бонусної системи. Наприклад, бонусами за чудово виконане завдання з літератури учень може компенсувати недоліки математики.

Відставання за програмою – не проблема. Діти часто залишаються на другий рік і нікому від цього не соромно. Система дозволяє перевести дитину до наступного класу і дає можливість довчити деякі предмети у класі рівнем нижче.

Діти звертаються до вчителя на ти, а директор складає учням компанію в іграх на вулиці. У наших же школах в Україні таке явище із розряду фантастики! Крім того, директор щоранку з усмішкою вітає учнів біля шкільних воріт, усіх знає за іменами. Він пояснює це тим, що педагог має сприйматися як близька людина, щоб не виникало прірви між ним та дитиною.

Звісно, ​​є й недоліки у французькій школі. Одні з найнеприємніших – це нашестя вошей, поганий рівень англійської в початкових класах, під час заходів діти сидять на холодному асфальті.

Але все це дрібниці, важливо те, що діти не переживають, розвиваються та прогресують без перенавантаження та напруження. і це мені у Франції дуже подобається.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com