fbpx
життєві історії
Я підійшла до дверей в халаті, а коли відчинила, мама Артема влетіла в квартиру, як ракета. І почала: “Як так, ти все ще у піжамі? Котра година? Цікаво, коли ти встигнеш приготувати обід?”. Але це було не найгірше. Між їдким зауваженням вона почала бігати по квартирі, перевіряючи, як зберігаються мої продукти та в якому стані одяг

Рідко буває що невістка зі свекрухою живуть мирно. Матері наших чоловіків бачать багато речей по-різному!

Коли ми з Артемом познайомилися, я була ще зовсім молодою, у мене взагалі не було досвіду. Плюс, його мати з самого початку була дуже милою. Вона весь час бігала навколо мене: Анно, може салатику… Анно, може тортика… Я дізнався її справжню сутність лише після весілля.

Приблизно через два місяці після того, як ми з Артемом одружилися. Ми з задоволенням лежали в ліжку вранці.Нас нічого не турбувало і ми нікого не чекали в гості, а ж тут стук в двері. Ми здивовано переглянулись. “Хто це може бути?” Я запитала.

Я підійшла до дверей у халаті, а коли відчинила, мама Артема влетіла до мене в квартиру, як ракета. І вона почала: “Як так, ти все ще у піжамі? Котра година? Цікаво, коли ти встигнеш приготувати обід?”. Але це було не найгірше. Між їдким зауваженням вона почала бігати по квартирі, перевіряючи, як зберігаються мої продукти та в якому стані одяг.

Я вражено дивився на неї, це здавалося фільмом. Абсолютно збентежена, я не могла говорити, не кажучи вже про спротив. Коли  свекруха закінчила свій рейд, вона почала допитувати Артема. Як я доглядаю за ним, як регулярно прибираю, готую… “Ну, перестань…”, – пробурмотів Артем. Але він навіть не заступився за мене, що найбільше мене засмутило.

Коли мегера (так я називала її в думках) нарешті пішла, ми сильно з чоловіком сварилися. Я кричала на Артема, чому він не заступився, як він міг дозволити своїй матері так принизити мене. Артем мовчав і три дні ми проходили без слова. Але врешті решт ми помирились.

Місяць був спокійний. Але тут “мегера” знову напала на нас. У неділю о сьомій годині ранку!!! Коли вона знову почала нишпорити в моєму особистому одязі, говорячи недоречні зауваження, я не стрималася і спокійним голосом, хоч і енергійно, наказала їй негайно покинути квартиру. – Ви мене виганяєте? – кричала вона на сина. Але син не відреагував. Вона пішла. Ура!

Цього разу Артем звинувачував себе: що дозволив так мені поступити з його матінкою, що вона не погана. Тоді я не витримала і сказала: “Дивись, любий, вибирай, з ким ти справді хочеш жити. Чи зі мною, чи зі своєю матір’ю. Якщо з матір’ю, йди …” Він залишився зі мною. На щастя. Але я не пробачила свекрусі і розірвала з нею всі контакти.

Артем відвідує своїх батьків сам, ніхто мене туди не заставить приїхати. Я знаю, що він хотів би, щоб я пробачила їх. Але я не можу. Думка просто глянути на неї, мене лякає…

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook