У нас із сестрою були хороші стосунки. Нас розділив лише мамин спадок.
У нас зі старшою сестрою Вірою з дитинства були гарні стосунки. Тепер наше життя перетворилося на боротьбу за гроші. Після відходу матері Віра почала претендувати на частку спадщини, яку я отримала. Вона поводиться дуже не красиво. Я її взагалі не впізнаю.
Між нами п’ять років різниці у віці. Незважаючи на цю різницю, ми знайшли шлях один до одного. Віра завжди намагалася мене захистити. Ми росли тільки з мамою, тому що тато після моєї появи на світ поїхав невідомо куди.
Ми були трійкою дівчат, які трималися разом. Мама намагалася бути нашою подругою. Мама робила все, щоб нам легше жилося. Вона виховала нас гарними людьми. Але, здається, позитивні риси одну з нас покинули. Це стало помітно, коли мама почала погано почуватися. Стан був важкий тому хтось повинен був про неї піклуватися.
Оскільки сестра вже жила окремо, а я з мамою, то я їй у всьому допомагала. Віра приходила до нас, але здебільшого просто на каву чи тістечко. Я ніколи не бачила, щоб вона відвозила матір до клініки або залишалася з нею вночі, коли вона погано почувалася. Відтоді лише я була поруч із мамою.
Мама неодноразово пропонувала мені виїхати, що вона сама впорається. Я б ніколи не пробачила собі, якби не допомогла їй. Я думаю, що саме тому, що вона була не одна в такий час, вона зрештою прожила порівняно довго. Але за останні півтора року стало зрозуміло, що стан мами погіршується. Дійшло до того, що їй знадобився догляд 24 години на добу, і я більше не могла з цим впоратися сама.
Після домовленості з лікарем маму положили на деякий час в стаціонар і ми її регулярно відвідували. Я майже щодня, Віра, як їй зручно. І ще вона сказала, що я спеціально так все влаштувала, оскільки не хотіла за нею доглядати. Це було зовсім не так, оскільки цього вимагав її стан. Саме в цей період ми з Вірою перестали ладнати.
Мама зізналася мені, що Віра намагалася вмовити її переписати квартиру та все майно лише на неї. Коли мама розповіла мені про це, у мене навернулися сльози. Віра не тільки не цікавилася нею, але ще й намовляла її на таке. Я залишила це рішення мамі, бо це її рішення.
Вона хоч і написала заповіт, але нікому не сказала, що і кому заповіла. Про це ми дізналися лише зараз, через пів року після її відходу. Усе своє майно мама залишила лише мені. Вона заявила, що я піклувалася про неї до останнього моменту. Від дідуся і бабусі Вірі залишився у спадок лише антикваріат.
І Віра зараз не дає мені спокою. Вона каже, що я маніпулювала і вмовляла матір залишити мені все. Це неправда, але вона мені не вірить. Я регулярно отримую від неї повідомлення схожого характеру. Їй і в голову не приходить, що якби вона поводилася нормально і хоча б допомогла мені організувати прощальну церемонію, то я могла б їй щось віддати зі своєї частки.
А тепер я маю намір поважати мамине рішення. Я ніколи не думала, що наші стосунки зіпсує спадок. На жаль, я дуже помилилася щодо своєї сестри.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua