Я після церкви на вихідних вирішила прибрати в сторону всі образи, і заїхати до дітей в гості, тим більше, за онучкою дуже скучила, вона в нас ще та говорушка. Я тільки поріг переступила, а Галя, будучи при надії другою, одягла швиденько Улянку, і пішла на вулицю гуляти. – Ага, провела час з дитиною. І за що мені таке щастя? Сина наче підмінили. Як він її терпить?
Віталік одружився тільки в 35 років. Спочатку довго вчився, потім розлучився зі своєю дівчиною, до якої я вже стала ставитися як до майбутньої невістки, але щось у них не склалося.
На роботі познайомився з жінкою, Галина розлучена, є десятирічна дочка. Я не дуже була задоволена таким поворотом в його долі, але мовчала, не хотіла втручатися в його життя. Невістку теж прийняла нормально, запропонувала жити разом, так як квартира у нас велика, але Галя відмовилася, і Віталік переїхав до неї в однокімнатну квартиру.
Відносини поступово стали псуватися: Галя була незадоволена тим, що він іноді після роботи заїжджав до мене, і з часом син став все рідше мене відвідувати , і навіть телефонує тепер тільки з роботи, щоб не дратувати дружину.
В них вже є трирічна донечка.
Недавно після церкви на вихідних я вирішила прибрати в сторону всі образи, і заїхати до дітей в гості, тим більше, за онучкою дуже скучила, вона в нас ще та говорушка. Я тільки поріг переступила, а Галя, будучи при надії другою, одягла швиденько Улянку, і пішла на вулицю гуляти. – Ага, провела час з дитиною. І за що мені таке щастя? Сина наче підмінили. Як він її терпить?
Чому таке ставлення і чим я його заслужила, не розумію. Тільки все більше переконуюся, що неспроста вона розлучилася з першим чоловіком – з таким характером складно ужитися хоч з кимось, хто їй не буде підкорятися. Схоже, з моїм сином у неї вийшло, Віталік став таким підкаблучником, що навіть не віриться, що колись він був зовсім іншим. Не здивуюся, якщо він зовсім перестане зі мною спілкуватися, якщо Галина заборонить.
Можна було б подумати, що у всьому винна я, але син перестав спілкуватися з усіма своїми друзями. Навіть найкращий друг, у якого він хрестив доньку, і той до них не їздить в гості.
Не можу зрозуміти, що за людина моя невістка. З її батьками я навіть не знайома, може, вона й з ними не спілкується. Дуже боляче і сумно, що єдиний син так до мене ставитися, адже крім нього у мене нікого немає. Був би живий чоловік, не було б так самотньо…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
