Поки наш чоловік і тато захищає нашу рідну українську землю, ми з сином переїхали тимчасово у Португалію. У Лісабоні вже багато років мешкає моя колишня однокласниця Ліля, вона нас запросила і прихистла.
Я побачила, що це красива, але досить бідна європейська країна, що омивається Атлантичним океаном. По своєму вона чудова і дивує своєю культурою та традиціями.
Португалія сьогодні не може похвалитися колишньою міццю минулих століть, коли її флот панував практично над усім світом.
Тут немає культу косметики та стандартних фігур. Місцеві дівчата та жінки звикли до того, що їхня підготовка до побачення не повинна займати надто багато часу. Пишнотілі красуні тут користуються особливою популярністю. А макіяж, навіть у салонах краси, не відрізняється складною та яскравістю кольорів.
Як і в багатьох країнах із теплим кліматом, життя в Португалії тече розмірено. На ринку завжди можна поторгуватись. Черги в супермаркетах рухаються ліниво. На зустріч будь-яка із сторін спокійно може запізнитися на півгодини-годину.
В кафе не дивуйтеся, якщо замовлення ви дочекаєтеся тільки надвечір. Але при цьому люди зовсім не переживають через такі дрібниці, не дратуються і не влаштовують сцен, як у нас. Розмірний ритм влаштовує всіх.
Переважна більшість жителів віддає перевагу середземноморській дієті, і ось це мені тут дуже подобається, я сама фанат такого харчування.
У вжитку багато морепродуктів, томатів та оливкової олії. Такі продукти чудово насичують, мають приголомшливий смак, а також не створюють небезпеки для фігури. Суцільна білкова їжа та мінімум вуглеводів!
Місцевим часто подобається перекусити ароматними смаженими каштанами. Це вулична закуска, яку тобі можуть приготувати на кожному розі.
Вірите чи ні, але тріска не водиться біля берегів Португалії. Тому люди масово закуповують цю рибу у Норвегії. Для португальця тріска – що для нас картопля. Місцеві кухарі присягаються, що можуть готувати з неї різні страви щодня протягом цілого року! Їх навіть не бентежить те, що дешевше купити свіжу морську рибу. А на Різдво, як мені розповіла Ліля, багато супермаркетів навіть встановлюють «ялинки» із засолених риб’ячих тушок.
Португалія – світовий лідер з експорту виробів із пробкового дерева. Це дуже екологічно, тому що використовується лише кора дерева, без якої воно продовжує рости далі. З іншого боку, оскільки у продаж надходить готовий продукт, а не лише сировина, створюються додаткові робочі місця.
Кепки, сумки, рукавички, взуття – все це виготовляється із пробки та використовується без проблем.
Якщо далі говорити про екологічність цієї країни, варто згадати, що понад 50% електроенергії тут видобувається із відновлюваних природних джерел. Використовують енергію сонця та вітру.
Мені дуже імпонує, що флора та фауна Португалії знаходиться у відмінному стані. А пляжі на березі океану вважаються найчистішими на всій земній кулі! У тому ж Порто за містом є евкаліптові гаї, які суворо охороняються від вирубки. Місцеві збирають плоди цих дерев та носять як талісмани. А листя використовують як засіб від застуди.
Лісабон, де ми живемо у передмісті – столиця Португалії, він може похвалитися тим, що в ньому знаходиться один із найдовших мостів у Європі, а саме міст «Васко да Гама» завдовжки 17 185 м. А на кордоні з Іспанією є ще й найкоротший міжнародний місток у світі «Ель Марко» довжиною всього якихось 3,2 м. Оце уже справді цікавий рекорд.
Можна ще довго говорити про цікавості Португалії: про любов місцевого населення до футболу, про доступну стоматологію і про те, що знаменита бібліотека з фільму «Гаррі Поттер» була екранована саме в найстарішій книжковій крамниці у світі. Та всього не напишеш.
У цілому нам тут добре, хоч і дуже тужимо за домівкою і рідними.
До слова, на роботу я тут зі своїми уміннями манікюру-педикюру і бровіста влаштувалася за милу душу, в салон, власниця якого – українка і дівчата-персонал також наші. Португальські жінки і навіть чоловіки дуже люблять і поважають саме українські салони – за якість послуг і доступні ціни, ось так.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
