fbpx
життєві історії
Я подзвонила йому з радісною новиною, що у нас буде малюк. Микита мовчки поклав телефон. Я не образилася, тому що розуміла, що це вельми цікава новина. Та прийшовши додому, мене чекав дуже неприємний сюрприз

Я Микиту дуже сильно любила, жила для нього, дихала його життям. І все це я робила даремно.

Як виявилося, я йому не потрібна. Ні я, ні моя дитина.

Я подзвонила Микиті з радісною новиною, що у нас буде малюк. Він мовчки поклав трубку.

Я не образилася, тому що розуміла, що це вельми цікава новина.

Коли я прийшла додому, то мене чекав дуже неприємний сюрприз.

Микита переконаний у моїй невірності.

Минуло пів години, я так нічого і не зрозуміла. Слідом прилетіла його мама, вона говорила ще голосніше, але явно зрозуміліше.

Вона звинуватила мене в зраді, і сказала, що у Микити не може бути батьком. Що мій малюк точно не можу бути від нього.

Я довго намагалася їм пояснити, що це не так. Я ніколи цього не робила, і навіть не думала про таке. Але все що отримала у відповідь – це зібрані валізи моїх речей.

Довелося піти ввечері на вулицю… Зі своєю валізою і дитиною.

Переночувала в готелі і вирішила не втрачати надії. Я точно зрозуміла, що зможу виростити дитину сама.

Пообіцяла і зробила.

Минуло вже 15 років з того дня і все у мене чудово. Було складно самій виховувати малюка. Довелося попросити матусю мені допомогти, а я вийшла на роботу через 2 місяці після появи синочка.

Зараз у мене своя квартира, своя машина, син ходить в приватну школу. Іншого чоловіка у мене так і не з’явилося. Я не змогла пробачити першого, і це вплинуло на всі мої стосунки надалі.

Років п’ять тому дізналася від знайомих, що у колишнього чоловіка двоє дітей, він одружений.

Видно тільки на мені така схема спрацювала, але я йому вдячна!

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

You cannot copy content of this page