Я поговорила з мамою по телефону і відчула щось неладне. Наступного дня я без попередження увірвалася в квартиру, яка на половину належить мені, і зустріла там геть чужу нам людину – Леську, дочку маминого нового кохання. Вона порозкладала свої та дитячі речі на мої полиці, і мило усміхалася. Та замість неї, мама прогнала мене.
Мене звати Олена. Моя мама вийшла заміж вдруге, коли мені було 15 років. У її чоловіка Степана, мого вітчима, раніше була сім’я. Але потім він розлучився зі своєю дружиною. Степан мав доньку Лесю. Вона молодша за мене на три роки.
У нас із Степаном були нормальні стосунки. Він у моє виховання ніколи не втручався. Іноді він навіть давав мені гроші на кишенькові витрати.
Через чотири роки я вийшла заміж і ми з чоловіком стали орендувати квартиру. Мамі мій чоловік Тарас одразу ж не сподобався. Хоча Тарас – дуже добрий хлопець.
Степан, мій вітчим, у мої стосунки з чоловіком взагалі не втручався: йому було все одно, як я живу.
Степан мав свою квартиру, але він залишив свою квартиру своїй першій дружині та дочці.
Цікаво, чому мама не почала винаймати квартиру разом із Степаном? Можливо, мені Степан теж не дуже подобався? Але я просто мовчала про це…
Незабаром я стала мамою: у нас з’явився із чоловіком син. Мама мені завжди допомагала із сином.
Коли малюк підріс, я змогла влаштувати його в дитячий садок, а сама вийшла на роботу.
Ось тоді ми із чоловіком вирішили купити квартиру в іпотеку. Так ми зробили. Ми сплачували внесок по іпотеці, хоча це нам було робити дуже нелегко. Але ми бодай знали, що платимо гроші за свою квартиру.
Якось я не змогла вчасно забрати сина з дитячого садка: мені потрібно було обов’язково доробити звіт. Я зателефонувала мамі та попросила її забрати онука. А вона сказала, що не може цього зробити, бо сидить із онукою Степана.
Я дуже здивувалась, коли це почула.
За кілька днів я приїхала до мами. А на мене чекав там великий сюрприз: у моїй кімнаті жила дочка вітчима. Виявилося, що Леся зі своєю донькою живе тепер у моїй кімнаті. Вона має проблеми в сімейному житті і тепер вона переїхала жити в мою кімнату.
Я дуже розлютилася: чому я повинна платити іпотеку і жити на орендованій квартирі, а дочка вітчима живе на моїй території?
Ми через це дуже посперечалися з мамою. І ось під час нашої суперечки з прогулянки повернулася Леся із донькою. Вона вдала, що дуже засмутилася, що ми посперечалися з мамою через неї.
А я сказала Лесі, що її мати має квартиру і що вона повинна переїхати жити туди.
Моя мама виставила мене за поріг, і я на неї дуже образилася за це.
Дорогою я зателефонувала вітчиму. А він сказав, щоб я не втручалася у їхнє життя.
А я сказала, що я тоді переїду з чоловіком та дитиною до себе додому.
– Це мій дім і я робитиму в ньому, що захочу! – відповів мені вітчим.
Мій чоловік взагалі пропонує мені не втручатися, але я не погоджуюся з цим.
А за тиждень мені подзвонила мама і сказала, що вона хоче погуляти зі своїм онуком. Але я їй сказала, що нехай вона няньчить внучку свого Степана.
Мама на мене образилася і зажадала, щоб я перед нею вибачилася. Але я відмовилася вибачатися. І після цього ми з нею знову не спілкувалися.
Мама казала мені, що вона перепише свою частину квартири на Степана.
А ввечері мені зателефонувала Леся. Вона почала говорити, що дуже шкодує про нашу суперечку з мамою. Вона навіть була готова з’їхати заради того, щоб ми помирилися.
Я зрозуміла, що Леся та її батько щось задумали. Напевно, вони хочуть обдурити мою маму та забрати собі нашу квартиру.
Я просто не знаю, як зробити так, щоб убезпечити себе та маму. Я вважаю, що нам краще продати нашу квартиру та поділити гроші порівну. Мама зможе на свою частину грошей купити собі однокімнатну квартиру.
Ось тоді нехай мама селить у свою однокімнатну квартиру того, кого захоче. А я тоді б із чоловіком швидко змогла виплатити іпотеку.
Ось що мені робити? Як краще вчинити?
Фото ілюстративне
