fbpx
життєві історії
Я помолилася за ту дівчинку, яка сьогодні піде до садка, а може до школи. А може вона ще й не народилася? На днях я ввімкнула музику, взяла синочка на руки і ми танцювали повільний танець, кружляли по кімнаті, посміхалися. А потім він узяв і обійняв мене за шию, ніжно так – і раптом я уявила, що ми танцюємо на його весіллі танець нареченого з мамою. Я буду ростити чоловіка не для себе, адже у мене є чоловік, з яким в першу чергу треба будувати взаємини і зміцнювати їх, щоб потім на старості років не сідати на шию синочка, буду ростити для тієї дівчини, яка покохає його, яка стане його дружиною. Хочу поважати їх вибір, бути підтримкою, побудувати такі стосунки, коли син не соромиться цмокнути в щічку, йдучи з дому, або пройтися вулицею під руку, зайвий раз зателефонувати. І для дівчинки я не хочу бути суперницею чи замінити їй маму

Прокинулася сьогодні на початку четвертої ночі, очі розплющила і все – не спиться. Тільки думки навколо кружляють, плутаються, не дають заснути, лізуть через вуха. Запитання – відповіді. І тема якась дивна.

Лежить біля мене синочок 9-місячний, цмокає, сопить, а я думаю: “Ось виростеш ти, малий, приведеш дівчинку – кохання твоє, і що робити мені? Як поводитися? Як не стали для вас монстром, що поглинає стосунки і почуття?” Запитань на мене навалилося купа.

Чому мами не відпускають своїх дітей у доросле життя? Чому вважають їх нездатними на будь-які справи і вчинки аж до пенсії? Навіщо лізуть у всі щілини? Я не хочу такою бути! Максимум – допомагати прибирати та ходити за покупками, дякувати та балувати подарунками.

Я буду ростити чоловіка не для себе, адже у мене є чоловік, з яким в першу чергу треба будувати взаємини і зміцнювати їх, щоб потім на старості років не сідати на шию синочка, буду ростити для тієї дівчини, яка покохає його, яка стане його дружиною.

Хочу поважати їх вибір, бути підтримкою, побудувати такі відносини, коли син не соромиться цмокнути в щічку, йдучи з дому, або пройтися вулицею під руку, зайвий раз зателефонувати. І для дівчинки я не хочу бути суперницею чи замінити їй маму. Хочу нормальних, відкритих, родинних стосунків!

На днях я ввімкнула музику, взяла синочка на руки і ми танцювали повільний танець, кружляли по кімнаті, посміхалися. А потім він узяв і обійняв мене за шию, ніжно так – і раптом я уявила, що ми танцюємо на його весіллі танець нареченого з мамою, і чомусь розплакалася. Навіть зараз котяться сльози. Я запам’ятала цей момент, щоби згадати його в майбутньому.

Я вирішила насолоджуватися ним, поки він маленький: обіймати і притискати його, цілувати ніжку, коли він ударився, вдихати запах його волосся, втішати і годувати з ложечки, лоскотати і заливатися разом з ним сміхом, готувати разом вареники і тягати по дому пилосос. Гуляти з ним за ручку на дитячих майданчиках  зараз, а не в 20-30-40 років, коли йому це вже стане не потрібно!

І ще я помолилася за ту дівчинку, яка сьогодні піде до садка, а може до школи. А може вона ще й не народилася?

Начебто трохи заспокоїла душу, писала це більше для себе, але якщо у вас є думки з цього приводу, пишіть!

Особливо цікава думка свекрух, що вже отримали цей статус, виростили синів. Поділіться своїм досвідом!

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page