fbpx
життєві історії
Я потрапила у рай, коли вона приїхала до нас жити з Каховки. Кожного ранку я прокидаюся від рухів швабри в кухні і коридорі. Підлоги у їдальні теж свекруха миє після кожного прийму їжі. Вікна миє через день. Пил протирає щоденно. Дитячі речі пере лише руками. Готує все сама, домашнє

Я потрапила у рай, коли вона приїхала до нас жити з Каховки. Я без іронії і перебільшення, навіть не знаю, за що мені таке щастя. Просто за те, що прийняли без розмов Ніну Петрівну у такий складний час?

А як ми могли інакше? Ми дуже раді, що у неї вдалося виїхати і добратися до нас.

Ми б і самі про неї турбувалися, але вона оточила нас таким піклуванням, що з нашою увагою до неї не порівняти.

Кожного ранку я прокидаюся від рухів швабри в кухні і коридорі.

Підлоги у їдальні теж свекруха миє після кожного прийму їжі – сніданку, обічу, вечері.

Вікна миє через день.

Пил протирає щоденно.

Дитячі речі пере лише руками, а я взагалі ніколи цього не робила раніше.

Взагалі тепер не замовляємо їжу – мама чоловіка готує все сама, домашнє.

Грається з онуками, та таке вигадує! Вони орігамі виготовляють, шиють, аплікації роблять, ліплять, граються у дворі у всі ігри ще нашого з чоловіком дитинства, та так захопливо, що збігається вся дітвора з сусідніх дворів. Всіх дітей мама чоловіка частує свіжоспеченими булочками з какао.

Я щодня їй кажу, щоб відпочила, присвятила час собі, якимось своїм зайняттям чи прогулянкам, ххоббі.

Але Ніна Петрівна й чути не хоче.

І кожен свій день починає о 6-й ранку з миття підлог у всій нашій оселі…

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page