fbpx
життєві історії
Я повернулася додому дуже втомлена. Двері відчинила своїм ключем, і вже навіть зняла свої замшеві чобітки, як випадково почула на кухні розмову мами з сестрою. Затамувавши подих я згадала недавній сон тата, якого вже багато років з нами немає. У сні він просив сходити до дядька Петра. – Він все роз’яснить. Ти тільки не хвилюйся!

Я повернулася додому дуже втомлена. Двері відчинила своїм ключем, і вже навіть зняла свої замшеві чобітки, як випадково почула на кухні розмову мами з сестрою. Затамувавши подих я згадала недавній сон тата, якого вже багато років з нами немає. У сні він просив сходити до дядька Петра. – Він все роз’яснить. Ти тільки не хвилюйся!

Я зайшла додому, відчинивши двері своїм ключем. Втома після чергового іспиту в університеті дала про себе знати, я трохи загальмовано роздяглася, навіть не вигукнула, як завжди: “Я прийшла, хто вдома?”, і, знімаючи чоботи, почула розмову на кухні.

– Мамо, їй уже вісімнадцять, вона нічого не знає, а коли дізнається, буде пізно! Ми тут з тобою на пташиних правах, ледь-ледь, і – до побачення, на вулицю, без утримання, або, як Ліля сама розсудить!

– І що ти пропонуєш? Позбутися її?

– Чому б ні, як усе грамотно зробити?

– Розум втратила! Разом “за решітку” сядемо.

– Сама не буду, а хто допоможе – знайду!

Я застигла від почутого… Сьогодні вночі мені наснився батько, якого вже давно з нами немає на цьому світі. Він просив сходити до хресного і поговорити з ним про майбутнє доросле життя… Ще – батько просив бути відвертою тільки з ним, і більше нікому не довіряти, навіть найближчим людям. Він уві сні не казав, хто це близькі люди, але тепер я зрозуміла, кого тато мав на увазі. Я завжди відчувала якесь відчужене ставлення матері та сестри, але щоб усе було настільки серйозно…

Не відкладаючи, я набрала номер дядька Петра і попросила терміново зустрітися. Потім так само тихо, як і зайшла, вислизнула за двері і спустилася вниз.

За двадцять хвилин під’їхав хресний, забрав мене, і ми дві години проговорили в кафе. Там дядько Петро розповів, що моя мама відійшла на небеса, коли мені було лише пів року, а батько одружився з тією жінкою, яка виховала мене. Він узяв її з дочкою від першого шлюбу, удочерив падчерку і виховував нас, як своїх рідних. Коли він занедужав, батько написав заповіт, у якому всі свої матеріальні напрацювання віддавав другові – дядькові Петру, у тому числі фірму, квартиру, дачу та вклади у банках.

За заповітом хрещений повинен був виплачувати щомісячну суму мачусі і стежити за тим, щоб я нічого не потребувала.

Коли я повернулася додому після розмови з хрещеним, “мама” та “сестра” зустріли несподівано лагідно:

– Ліля, що це ти сьогодні так в університеті затрималася?

– Іспит, довго складали…

– Ну і добре! Здала? Молодець!

Після “мами” увімкнулась “сестра”:

– А ми завтра на шашлик їдемо! Там шикарне озеро, запрошую!

– Дякую, у мене сесія, треба до наступного іспиту готуватися.

– Лілечко, ось завжди ти так, нічого не станеться, якщо день пропустиш!

“Мама” підтримала:

– Звичайно, їдь, треба голову провітрити, свіже повітря, відпочиньте, і наука краще піде!

Це нав’язливе “купуєшся” насторожило мене, я вдала, що вмовили:

– Гаразд, їдемо, але не дуже рано, хочу виспатися!

– Звичайно, спи, хоч до обіду!

“До обіду” ще більше переконало у неоднозначності поїздки на озеро. Зачинившись у своїй кімнаті, я набрала хрещеного і розповіла йому про дивне запрошення на озеро. Дядько Петро сказав, що приїде вранці і вирішить усі питання, а на ніч попросив зачинити двері кімнати на внутрішній замок.

Хресний приїхав дуже рано, ще не було й шостої ранку… Його наполегливий дзвінок у двері був несподіваним для всіх. Вони усамітнилися з “мамою” на кухні, і досить довго розмовляли про щось. Коли “мама” вийшла, вираз обличчя її був дуже розгублений, а дядько Петро звелів мені зібрати речі і спускатися до автівки.

Вже по дорозі він розповів, що попросив мачуху звільнити квартиру протягом місяця і забути про мене від слова “зовсім”.

Мачуха особливо не чинила опір, вона зрозуміла, що їхні наміри з “сестрою” стали зрозумілими і мені, і хресному, і вирішили не ризикувати.

За місяць хресний продав квартиру, причому знайшов таких покупців, які не стали церемонитися з мачухою та її дочкою, їх просто виштовхали за двері. Квартира формальна була на мене, я підписала у нотаріуса всі документи і якихось претензій з боку мачухи просто не могло бути.

Потім дядько Петро допоміг мені знайти нове житло, я закінчила університет, вийшла заміж, і в колі своєї сім’ї намагаюся не згадувати те, з чим могла зіткнутися без підтримки та допомоги свого хрещеного.

Фото ілюстративне