Нас у батьків дві дочки, ми з Київщини. Моя старша сестра Валентина на 7 років за мене старша. Ми обидві гарно навчалися в школі, але після її закінчення наше життя склалося по-різному.
Валя вступила заочно до технікуму і вже у 18 років вийшла заміж за хлопця, з яким зустрічалася ще зі старших класів школи. жили вони в будинку його бабусі у нашому ж райцентрі, робили там потихеньку ремонт і швидко почали народжувати діток.
Зараз у мене вже троє племінників. Але сімейне життя у сестри в який момент не зладилося, чоловік влаштувався на нову роботу і за кілька місяців пішов жити до своєї колеги. Будинок він залишив Валентині і дітям, зробив на неї дарчу. Ну й за те спасибі.
Такий ремонт, як планували, вони в своїй оселі за роки спільного життя так і не зробили: там почали, там не доробили, ба народжувалися діти або якісь інші проблеми ставали нагальнішими.
Я з закінчила в Києві університет, з заміжжям не поспішала, влаштувалася на роботу. З часом там і зустріла свого майбутнього чоловіка, з яким ми просто розписалися якраз перед вторгненням. Жили ми з пашею на орендованій квартирі, а потім він пішов захищати Україну, а я поїхала до подруги в Німеччину.
І ось на Великдень я повернулася з-за кордону, а там не просто прожила рік, а працювала, мила посуд в кафе доглядала за однією літньою жінкою, доброю знайомою мами моєї подруги.
Я відклала деякі гроші, щоб ми з чоловіком могли придбати свою квартиру, щоб вже не тинятися по орендованих. Зараз знову живу в тій самій, в якій ми й жили, і за своєї відсутності все одно продовжували за неї платити. Чоловік недавно був і маленькій відпустці і знову повернувся на службу.
Так ось, коли я відвідувала рідних у нашому райцентрі, мама заявила мені, що я маю допомогти фінансово сестрі і дати Валі гроші на хороший ремонт будинку. Адже у неї, мовляв, троє дітей, а аліментів ледве вистачає на життя. зарплату має маленьку.
Вони обидві і кажуть, що мене має хвилювати доля моїх племінників, адже один з них ще й мі похресник. І от що мені робити? Дійсно допомогти Валі? Але тоді я втрачу свою власну подушку безпеки. Так. я маю роботу, і чоловік непогано отримує, але ми не знаємо що буде завтра.
І якщо я дам гроші Валентині – назад я їх точно не отримаю, вона й не обіцяє віддати. На ремонт просить 100 тисяч гривень, а це більше половини того, що в мене є. Що ви мені порадите? Як вчинити правильно, бо я просто не згаю.
Хочеться зостатися при своїх грошах, але сестра й мама і племінники для мене рідні люди, з якими теж псувати родинні стосунки не хочеться.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил
- Декілька місяців тому Олена почала жалітися, що Андрійко відстає в англійській. Всі її натяки йшли до того, щоб я помагала їй в оплаті репетитора. Я погодилася, це ж мій рідний онук. Але нещодавно я задумалася про наступне. Раз, а то і два рази в місяць, в моєї Оленки міняється колір манікюру. Я коли в своєї сусідки дізналася ціну цієї процедури, мало зі сходової клітки не звалилася. Виходить, дочка мене обманює!