Я повідомила Мирону, що Максим запропонував вийти за нього заміж. Син в той же день змінив у квартирі замки, і сказав, що не очікував від мене такого. На його думку, я мала решту свого життя сумувати за його татом. Але ж я молода жінка, яка просто хоче бути щасливою та коханою. Ось так в один день я залишилася не лише без квартири, а й без єдиного сина

Я повідомила Мирону, що Максим запропонував вийти за нього заміж. Син в той же день змінив у квартирі замки, і сказав, що не очікував від мене такого. На його думку, я мала решту свого життя сумувати за його татом. Але ж я молода жінка, яка просто хоче бути щасливою та коханою. Ось так в один день я залишилася не лише без квартири, а й без єдиного сина

Я коли виходила заміж за чоловіка, який був на багато років старший за мене, розуміла, що в майбутньому можуть бути певні проблеми. Але ж у нас була любов, а любов часом засліплює. Просто хочеш бути поруч з людиною і більше нічого для тебе не має значення. Так було і у мене. Я полюбила Романа з усією душею і вік мені був не перешкодою.

У щасті ми прожили лише 15 років, а потім Роман захворів. Відносився до мене, як до чужої людини. Він не хотів мене ні бачити, ні розмовляти, що вже говорити про відносини, як у чоловіка і дружини. Ні, я не ходила “наліво”, але й від уваги інших чоловіків не відмовлялася. То мені сумки допомагали додому нести, а то просто підвозили чоловіки. Ну що в цьому поганого? Якось Роман побачив через вікно, як мене співробітник підвіз до будинку. Поки я піднялася на восьмий поверх нашої квартири, Роман спакував мої речі. А через пів року його не стало.

Син довго зі мною не розмовляв. Перед відходом Роман написав цілий “твір”, в якому звинувачував мене у всіх гріхах. Заповідав майно синові. Хто міг подумати, що мій улюблений син через роки вижене мене з дому через те, що я зустріла свою любов.

Синові було 19 років, коли я зустріла Максима. Звичайного чоловіка, який мені припав до душі, запропонував жити разом. Я хоч і не була настільки молодою, але жити мені хотілося щасливим життям. Погодилася вийти заміж за Максима, повідомила синові. А він в той же день сказав, що змінив замок від квартири і більше я йому не мати. Адже я на думку сина мала сумувати за ушедшим чоловіком все життя, ніколи не ставши щасливою.

Так я залишилася без даху над головою і без сина. Все через моє бажання відчувати себе коханою і бажаною. Чи шкодую я? Поки що не знаю.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!