Я поїхала на початку березня у Фінляндію до двоюрідної сестри, але довго не витримала і повернулася в Україну.
Розумієте, я літня людина і від своїх усталених життєвих звичок відмовитися просто не можу.
У цілому фіни – досить привітні та терплячі люди, проте вимагають дотримання своїх правил життя. А я так не змогла!
Звичайно, ми відрізняємося своїми культурними звичками, поглядом на світ і, зрештою, характером. Якщо молоді швидже адаптуються до ноих умов, то я за кілька проведених там місяців відчула себе «білою вороною» в оточуючому суспільстві.
А конкретно, то ось перелік звичок наших людей, які не подобаються фінам.
Навантажувати чужу тарілку їжею.
Ця звичка – звичайна у наших будинках та квартирах. Наприклад, мій чоловік після роботи може прийти додому, а я накладаю йому порцію. Тобто повністю контролюю і розміри порції та її вміст. Само собою, він попросити добавки: зменшити кількість їжі вже не вийде.
Ця ж звичка стосується також маленьких дітей, а особливо онуків. У бабусі, хочеш не хочеш, а з’їсти повну тарілку ти зобов’язаний. Такий наш культурний код, все робиться не зі зла, а в ім’я любові! Але їм не зрозуміти.
У фінів із цього приводу свої погляди. Хоч на святі, хоч просто у домашній обстановці кожен їдок чи гість накладає собі страву сам. Звичайно ж, ми не беремо до уваги зовсім маленьких дітей або старих родичів. Але здебільшого все відбувається саме за таким принципом. Мені це, щиро кажучи, дико.
Адже хтось, можливо, вже до цього поїв, пояснюють вони. Або хтось не їсть той чи інший продукт, то навіщо ж насильно його змушувати? Ну таке, притягнуто за вуха.
Більше того, фіни вважають, що таким чином діти стануть дорослішими і соціальнішими: взяти і покласти собі в тарілку те, що хочеться, та ще й за інших дорослих – вчинок не сором’язливої маленької дитини, а серйозної дорослої людини. Нехай лише внутрішньо.
Ще цікаво те, що на великих святах у Фінляндії прийнято подавати окремий пеосуд для сміття: шкірки, кісточок. І тому потреба сторонньої допомоги в накладанні їжі. мовляв, зникає абсолютно.
Ще одне, що мене не влаштувало – губка для миття посуду.
Якщо у нас губка – перша помічниця, і навіть найнедосвідченіша господиня знає, якою стороною що легше відмивається, але у фінів все зовсім інакше.
Я знаю, що добре спінена губка допоможе відмити будь-який, навіть жир, що застоявся. Але фіни вважають, що губки – ніщо, а щітки – ось справжні помічниці.
Сестра мені пояснила, що, так і так, губки використовуються набагато активніше, ніж щітка, і від цього стають непридатними набагато швидше. Крім того, з широким вибором губок, що з’явився, незрозуміло, яка з запропонованих виявиться надійніше, і часто буває, що цілої упаковки не вистачає навіть на місяць.
А щітка з довгою ручкою на їхню думку добре підходить для посуду будь-яких форм, а її щетинки можуть проникнути будь-куди. Єдине, потрібно наловчитися спінювати засіб для чищення і зрозуміти, як нею зручніше керувати. А далі справа піде як по маслу. Ну не знаю, в мене не пішла, бо щітка не піниться, що не вигадуй.
А ще наш зовнішній вигляд та запах може не влаштувати фінів. Так-так, не дивуйтеся.
Справа ж у тому, що духи та парфуми в минулому в нас вважалися чимось високим і дефіцитним. Ні, звичайно, у нас робили лінійку флакончиків із пахучою рідиною всередині, але вибір був настільки вузьким, а самі аромати настільки від цього приїдалися, що українські модниці в минулому тільки й мріяли, що про дефіцитні духи із закордону.
Тепер цього добра на прилавках наших маркетів навалом підійде для будь-якого гаманця. І наші люди люблять використовувати ароматну туалетну воду всюди. А це вже призводить до непорозуміння з боку місцевого населення Фінляндії. Там люди не звикли використовувати надто сильні аромати, крім, можливо, свіжого мила.
А щеу них багато алергіків: люди можуть мати проблеми зі сторонніми запахами на рівні неприйняття всім організмом. Коротше кажучи, фіни недолюблюють людей із сильними ароматами, це правда.
Але не тільки запахи можуть дратувати терплячих фінів, як я переконалася. Занадто яскрава косметика і велика кількість прикрас теж, на їхню думку, виглядатиме зухвало.
Самі фінські жінки та чоловіки намагаються виглядати якомога стриманіше і сіріше. та треба сказати, що слабкий натуральний макіяж і одна-дві непомітні прикраси чудово виглядають на місцевих жінках. Що вже казати про чоловіків!
От що мені сподобалося, але я так і не звикла це робити, УуФінляндії, здаючи пластикову та скляну тару у спеціалізованих місцях та автоматичних урнах, можна отримувати або гроші, або знижки у продуктових магазинах. Це дуже зручно для тих, хто любить бачити результат на власні очі. Пластик сортується та йде на переробку, а скляна тара просто відмивається та наповнюється знову.
Щось схоже було колись за радянщини і в нас, але тепер уже все зовсім по-іншому: пляшки так чи інакше потрапляють на сміття і далі якимось чином розподіляються для подальшої обробки. Тим не менш, це призводить до переповнених сміттєвих полігонів в Україні і купи безхазяйної тари, яка валяється без діла в межах міста.
Словом, ми і фіни суттєво відрізняємося. Мені комфортнеіше дома, хоч і небезпечно. а от сестра зовсім не розуміє мене, чому я повернулася – у них же так добре.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
