fbpx
життєві історії
Я працюю будівельником, робота завжди є, бо хороших спеціалістів цінують. Так сталося і цього разу, та  потрібно було їхати до столиці. Це була зима: холод, далеко від дому, тому вирішив не зволікати, і зробити об’єкт чимшвидше. Про те, що повернусь швидше запланованого дружині вирішив не розповідати. По дорозі купив їй міксер, про який Ірина давно мріяла, квіти та червоненьке до вечері. Відкриваю двері, і чую, що вона там не одна

Я працюю будівельником, робота завжди є, бо хороших спеціалістів цінують. Так сталося і цього разу, та  потрібно було їхати до столиці. Це була зима: холод, далеко від дому, тому вирішив не зволікати, і зробити об’єкт чимшвидше. Про те, що повернусь швидше запланованого дружині вирішив не розповідати. По дорозі купив їй міксер, про який Ірина давно мріяла, квіти та червоненьке до вечері. Відкриваю двері, і чую, що вона там не одна.

***

Робота у мене роз’їзного характеру, буває доводиться їздити в область або інше місто. Зате сам собі господар. Я будівельник.

Живемо ми з дружиною в Херсонській області. Сім’я у нас дружна, ніколи не боявся їхати у відрядження і залишати дружину одну. Завжди був упевнений в її вірності і відданості.

Підвернулася хороша робота в столиці. Роботи не багато, а платять добре. Пояснив дружині, що їду у відрядження на 10 днів. Зібрав речі і на наступний день поїхав до Києва.

Вирішив не тягнути з роботою, аж надто холодно в той час було в столиці, та й хотілося швидше додому повернутися. Зідзвонився з замовником і відразу поїхав дивитися об’єкт.

Виявилося, що роботи там ще менше ніж я думав, дня на 4. Відпрацював на совість, замовник оцінив належним способом і відпустив додому.

Я подумав, добре було б зробити дружині сюрприз. Купив їй хороший міксер, який вона давно хотіла. Про те, що я приїду раніше зазначеного не повідомив. На радощах купив квитки і відправився додому.

В голові вже подумки уявляв, як дружина здивуватися і зрадіє. Захопив в магазинчику біля будинку пляшечку її улюбленого червоненького.

Сюрприз то вийшов, тільки не для дружини, а для мене.

Підходжу до будинку, дивлюся, а у віконці світло горить, ну думаю, не спить, книгу читає.

Відкриваю двері своїм ключем, дивлюся, а в нашій спальні, щось відбувається… Я одразу ж зрозумів, що вона явно не одна…

В голову приходили думки, про те, як я зараз когось зі сходів спущу.

Заходжу, включаю світло…

Бачу чоловіка, але це не моя дружина, стою, як стовп нічого не розумію.

Дівчина з переляку з ліжка підскочила, давай ковдрою прикриватися, а чоловік очі витріщив і як закричить…

– Катя у тебе, що є чоловік?

Я мало не засміявся, бо впізнав, дружини подругу і все зрозумів.

– Я чоловік, але не Каті, а Оксани.

В результаті виявилося, що дружина моя, поки мене вдома немає, до мами поїхала, а Катерина розповіла їй, що в готель збирається з чоловіком. Катерина живе з батьками, тому не хотіла приводити туди чоловіка, чому її чоловік не покликав до себе, я не знаю.

А дружина моя добра, та й дружба у них міцна, не дозволила їм по готелям ходити, та й квартира вільна. Загалом, наполягла на тому, щоб вони скористалися нашою квартирою.

Загалом, сюрприз вдався для всіх дійових осіб. Посміялися ми тоді від душі.

Може мені пора зав’язувати з відрядженнями? Хіба мало…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page