Давайте будемо добрішими один до одного!
Я працюю лікарем в районній поліклініці не так давно, але вже надивилася і наслухалася різного виду історії. Це було закінчення робочого тижня – п’ятниця. Я в передчутті чудових вихідних з коханим чоловіком. Пообідавши хвилин п’ятнадцять, поспішила до свого робочого місця. В коридорі було не протиснутися, а під моїм кабінетом молоді матусі, і вона, жіночка зі злим виразом обличчя
П’ятниця. Останній робочий день. Я з обіду повертаюся. А у мене під кабінетом вже черга зібралася. Дві дівчини і тітка з хлопчиком.
Коридор вузький, людей в ньому багато. Черги утворилися вже і до інших кабінетах. Протиснутися до свого мені стає досить складно. Але все ж намагаюся, потрібно ж якось потрапити на робоче місце.
Проходжу ближче в напрямку свого кабінету, мене помічає ця грізна тітка. Знаєте, така баба – скандалістка. Тітка ця дівчатами командує:
– Я тут давно сиджу. Ви за мною будете, а хто у Вас там за ким – самі розберетеся!
Я вже практично проштовхнулася до свого кабінету:
– Дозвольте, вибачте, дайте пройти, будь ласка. Практично дійшла до дверей, але тут же сидить ця тітка.
– Гей ти, нагльош! Куди преш! Ти що, не бачиш? Тут черга зібралася! Без черги не можна. Я тут вже пів години сиджу, чекаю, поки ці ось відкриються! І показує мені в бік дверей.
Я дістаю з кишені ключі від кабінету. Не поспішаючи піднімаю їх у неї над головою і опускаю до рівня очей.
– Це вам мій підпис потрібен.
Бачили б ви очі цієї тітки. Як красиво і високо полізли її брови під кучерявий парик… Можна довго про це розповідати… Навіть ролик можна було записати, зробити ефект сповільненої зйомки і викласти в ютуб. Лайків було б, словами не передати…
На закінчення розповіді хочу коротко сказати:
Люди, давайте будемо з вами взаємоввічливими, інакше невідомо, що і від кого нам може знадобитися. Адже земля кругла.
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
