Я працюю таксистом. Часто доводиться працювати ночами, тому що в цей час більше клієнтів і вищі заробітки.
Одного разу години об 11 вечора я стояв біля одного з ресторанів, чекаючи клієнтів. І ось напідпитку парочка вийшла з дверей і попрямувала до моєї машини.
Я її одразу впізнав – це була моя дружина. Друзі вже не раз говорили, що вона мене обманює, але я не хотів у це вірити. І тут таке…
Вона не впізнала мене, тому що було досить темно, вона була напідпитку, та й у марках машин розбирається не дуже.
Ми поїхали, і всю дорогу вони мило спілкувалися, не зважаючи на мене.
Потім моя дружина почала говорити, який він у неї гарний хлопець, що він ніжний і лагідний.
Після цього додала, що її чоловік ніякий і зараз десь таксує містом. Я мовчки це все слухав.
Коли ми приїхали на адресу, вони попрощалися, поцілували один одного, і він розплатився зі мною.
Потім чоловік вийшов з машини і звелів відвезти свою супутницю додому, назвавши мою адресу.
Я поїхав, але не на нашу адресу, а в протилежний бік. На щастя, на вулиці було дуже темно і почалася сильна злива, так що моя дружина навіть і не здогадувалася, куди я її везу.
Мабуть, її думки поглинули цей хлопець! Я виїхав за місто, проїхав ще кілька кілометрів та зупинив машину.
“Приїхали!” – Сказав я. Вона вийшла, і я швидко зачинив за нею двері і заблокував усі замки, щоби вона не змогла знову сісти в салон.
У вікно я крикнув її: «Поки що, люба!». Вона впізнала мене.
«Прогуляєшся пішки!» – сказав я і поїхав назавжди з її життя.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
