Півроку тому я розлучилася з чоловіком, і це було правильне рішення. Ми давно стали чужі, обоє не були вірними. Він зараз вже з кимось живе, та воно й не дивно, бо жінки під сорок дуже ласі до чоловіків, які добре заробляють.
Я ж не дуже поспішала знову втратити особистий простір, свободу. У нас з чоловіком двоє дітей, старша дочка студентка, а син закінчує школу. В мене робота і діти, подруги-друзі, рідні – вільний час є, на що витратити і з ким провести.
…З Сашком ми зустрічалися, коли були зовсім-зовсім юними, він на три роки за мене старший.
Не знаю чому я саме зараз згадала про нього, стало цікаво, як він живе, як склалася його доля.
Знайшла його в соцмережі, додалися в друзі, почали переписуватися.
Він вдруге одружений, в кожному шлюбі – по сину. Написав, що йому цікаво зі мною побачитися, поспілкуватися наживо, а не в інтернеті. Я також була не проти.
Сашко написав, що скоро на кілька днів буде в нашому місті, провідає далеких родичів, що тут лишилися. Ми домовилися, що тоді й побачимося, він дасть знати, коли в нього буде час.
І ось в один день минулого тижня він повідомив: я в місті, давай ввечері кудись сходимо на каву. Мовляв, ти ж тут все знаєш, а я не був кілька років.
Я запропонувала гарну затишну кав’ярню і стала чекати домовленої години.
Коли наближався момент виходу з дому, я причепурилася, вдягла нову сукню, яка мені дуже личить.
Все ж зустріч з першим коханням через 25-ть років! І саме в той час, коли моє особисте життя пішло шкереберть… Я йшла не на побачення, але надію мала, що вже гріха таїти.
Вони вже чекали біля кав’ярні: Сашко, його дружина і 15-річний син. Мені стало якось ніяково, не зручно.
Сашко нас всіх познайомив, пояснив дружині Людмилі без всякої незручності, що ми – перше кохання один одного, що оце вперше зустрілися за багато років.
І в цілому добре ми посиділи, поспілкувалися. Я побачила, що він щасливий у цьому шлюбі, що любить дружину й сина.
Але все ж таки якийсь осад, мені самій не дуже зрозумілий, у мене залишився.
Не знаю, навіщо він їх привів на нашу зустріч? Чому не попередив мене, що прийде не сам? Досі не можу цього зрозуміти, якщо чесно.
Можливо, мені хтось із вас це пояснить?.. Бо в нього я запитувати не хочу, якось відпало бажання продовжувати наше спілкування…
Автор – Олена К.
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
