Мої син, невістка й семирічний онук живуть в обласному центрі, а я в райцентрі. Автобусом в область їхати дві години.
Син мій Тара зараз захищає Україну, а ми всі за нього молимося й чекаємо.
Наближається Великдень, і кілька днів тому я приїхала до невістки, Ольга сама мене запросила до них з онуком відсвяткувати з ними. От тільки я вже жалкую, що відгукнулася на запрошення, бо світле свято для мене зіпсовано.
Сьогодні, у Чистий четвер, я думала прибирати цілий день будемо з Олею, але о 9 ранку у квартиру прийшла дівчина, яка у невістки, виявляється, прибирає. Вона хутко взялася до роботи, починаючи з кухні.
А невістка Ольга зібралася, мені сказала те саме робити, і ми пішли в кафе снідати, в магазин, а потім по онука в школу.
Треба ще сказати, що паски невістка навіть не збиралася пекти, хоча я сподівалася навчити Олю пекти їх за рецептом ще моєї бабусі. Та де там, нікому то не потрібно.
Купили невістка з онуком три пасочки з магазину, та й по тому. Яєчок фарбувати не буде. А в храм вона взагалі не вважає за потрібне йти, каже, що то просто традиція, на яку не варто витрачати час.
Не про такий Великдень я мріяла. Чесно, краще б в селі з сусідками відзначила таке велике свято, з усіма нашими рідними традиціями, крашаночками, церквою.
Теоретично, ще можна поїхати додому, і мені, щиро кажучи, дуже б цього хотілося. Але не знаю, чи варто? Чи не ображу цим невістку, а значить – і сина й онука? Що порадите?
Спеціально для сайту ibilingua.com
Передрук без посилання на сайт заборонено. Фото ілюстративне.
