fbpx

Я раділа за подругу, бо її Роман був старший від неї, мав більші статки (Оля ж росла без батька, виховувала її мама, жили дуже скромно). Після весілля подруга пішла в невістки до міста, а я так і залишилась жити у селі! Час минав все змінювалось. Але ми завжди підтримували добрі дружні стосунки. Після двох декретів повиходили на роботу. Та з часом я зрозуміла, що Оля дуже змінилась. Як тепер маю з цим жити?

У мене бракує слів, щоб розповісти про все, що відбувається у мене на роботі. Чому люди з часом міняються? Мабуть, на них має вплив якась подія чи обставини. Так сталось з моєю колишньою подругою.

Ми з Олею однолітки. Разом вчились в одному навчальному закладі, а потім разом і на роботу влаштувались в одну фірму. Були подругами не розлий вода.

Завжди одна одній допомагали і підтримували. Ділились найпотаємнішими секретами. Потім я вийшла заміж, а Оля через рік.

Раділа за неї, бо її Роман був старший від неї, мав більші статки (Оля ж росла без батька, виховувала її мама, жили дуже скромно). Після весілля подруга пішла в невістки до міста, а я так і залишилась жити у селі!

Час минав все змінювалось. Але ми завжди підтримували добрі дружні стосунки. Після двох декретів повиходили на роботу. Та з часом я зрозуміла, що Оля дуже змінилась.

На роботі почала вихвалятись своїми статками, ремонтами, машиною (і не одною). Вважала, що таким чином досягне поваги та успіхів. Не все так просто у нашому житті!

Були й ті у колективі, хто заздрив Олі, а інші обмовляли, кажучи “не дай, Боже, з діда пана”.

Я деколи чула краєм вуха, що Оля не подобається колегам за свою таку зверхність і різкість!

Не знаю чому мовчала, не хотіла доносити на колег Олі, бо було мені якось не по собі. Все так би, може, і продовжувалось, але наша дружба дала тріщину після того, як не захотіла виконати бажання Олі.

Одного разу ми повертались з роботи і вона мене попросила, щоб я розказувала їй все про колег, адже під час її відсутності може багато що відбуватися.

Оля хотіла бути у курсі всіх подій! Я відмовила подрузі у такому її дивному проханні, адже для мене було неприпустимо – займатися плітками! Та після тієї відмови не думала, що все так обернеться…

Олю ніби підмінили. Вона почала мене прuнижyвати перед усім колективом, почала виставляти палки в колеса.

Почався свого роду бyлiнг у колективі. Директор чомусь дивитися на це все крізь пальці. А нещодавно дізналась, що Оля протягом усіх років – збирала компромати на кожного з колег. Тому директор нашої фірми не хоче навіть її чіпати.

Що ж з того всього вийде? Що маю робити? Бували навіть такі дні, що на роботу не ходила йти! А міняти місце праці через якусь там Олю, зовсім не хочу.

Порадьте, що ж робити у такій ситуації?

Автор – Успішна Емма (Н)

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page