Я робила все можливе, щоб Алла не пішла від мого сина. Микола справді погано забезпечував сім’ю. Я мала деякі заощадження, тому при кожній зустрічі я давала невістці гроші на різні потреби. Коли почалось повномасштабне, Миколу звільнили. З того часу він мав хіба якісь підробітки. Одного разу я була в свахи і почула, як вона намовляє дочку, щоб та розлучилася з моїм “ледарем”.
Алла і так довго терпіла, я вважаю. І нема чого сину на мене ображатися. Він що думав, що дружина завжди буде на таке закривати очі.
Коли мій син Микола одружився в майже сорок років, я дуже зраділа, бо надії на те, що він створить сім’ю вже згасали.
Він ніде не ходив, окрім роботи і басейну. Друзі були, але в кожного свої сім’ї і проблеми.
Микола мав дівчат, але якось не зросталося завжди у них. З однією я навіть була знайома.
Мабуть, всіх відлякувало те, що Микола жив зі мною.
В нього є квартира, яку подарував йому батько, з яким ми розлучені.
Але ми хотіли трохи заробити на ній грошей, і здали її в оренду. В мене трикімнатна в гарному районі, чого видумувати і жити окремо.
Коли на його життєвій доріжці з’явилася Алла, я наполягла якнайшвидше з нею зустрітися.
Ми сиділи за столом і я наголосила, що у Миколи є своя квартира, в яку він і приведе наречену, просто поки живе зі мною.
Алла вже також була не молодиця, 34 роки, заміжня до того не була і дітей немає. Ідеальна пара для мого сина.
Через пів року я була дуже щаслива, бо син з Аллою розписався.
Ще за пару місяців до весілля я віддала їм ключі від квартири.
За рік часу Алла подарувала мені онучку.
Мій син старався працювати, але як такої освіти в нього не було, тому перебивався найпростішим. То в охороні був, то на касі в супермаркеті сидів. Пробував і телефони в “Київстар” продавати, але щось йому то не пішло.
Я робила все можливе, щоб Алла не пішла від Миколи. Він справді погано забезпечував сім’ю. Я мала деякі заощадження, тому при кожній зустрічі, коли Миколи не було дома, я давала Аллі гроші на різні потреби.
Коли почалось повномасштабне вторгнення Миколу звільнили. З того часу він мав хіба якісь підробітки. Їм ледве на комунальні хватало, мовчу вже про одяг і продукти.
Одного разу я була в свахи і почула, як вона намовляє Аллу, щоб розлучилася з моїм ледарем.
Я прекрасно розумію, що вона права, але дуже хочу, щоб в сина все нормалізувалося.
І ось власне пів року тому Алла подала на розлучення.
Я вирішила провчити сина, і переписала його квартиру на невістку і онучку.
Микола знову живе зі мною і дуже ображений, що я так з ним вчинила.
Він досі нормально не працює, живе за мою пенсію.
З кожним днем я все більше і більше переконуюсь, що Алла вчинила правильно.
Мій син не до життя.
Мабуть, це я винна. Не виховала я його гідним чоловіком і татом…
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла