Я Романа дуже кохаю, якщо чесно, але навіть готова розійтися з таким хорошим чоловіком, аби не бачити його дочку та маму, це все вони псують наші взаємини і життя.
Я розлучена і маю сина, Дані 7 років. Ми разом живемо у 2-кімнатній квартирі. Але недавно до нас переїхав мій новий хлопець. Свою квартиру він залишив своїй колишній дружині та 5-річній доньці.
Оскільки я теж маю дитину від першого шлюбу, наявність у Романа доньки мене спочатку анітрохи не бентежило. Я знала, що він брав активну участь у її вихованні, часто бачився з нею та допомагав матеріально.
Мені навіть подобалося, що він не забув, що таке батьківство. Але в якийсь момент це перейшло всі межі.
Одного вечора Роман повернувся додому не один, а з маленькою Златою. Виявилося, що в її матері з’явилися термінові справи, а Ромина мама не може взяти її до себе на ніч. Звичайно, я не вигнала б свого чоловіка з донькою на вулицю. Після того випадку дівчинка почала приходити до нас частіше.
Мені це не подобалося, якщо чесно. По-перше, вона ще досить маленька, тому її слід доглядати. По-друге, Злата виявилася досить вибагливою дитиною: не все їла, не завжди слухалася та могла нашкодити. Я не хотіла, щоб мій син уподібнювався до неї, хоча він і був старший, ніж вона.
А потім ситуація ще більше погіршилася, бо до моєї квартири почала приходити мати Романа. За станом здоров’я вона не могла забирати онуку надовго до себе. Тому Ольга Олександрівна вирішила, що може заглядати до нас, коли Златка у нас у гостях. Причому вона робить це без жодного попередження!
Якось Роман знову привів дочку в п’ятницю ввечері на всі вихідні. Я відвезла сина до мами, бо хотіла відпочити день і провести його в тиші. Рому я попросила лише про одне:
«Будь ласка, як прокинетеся вранці, грайтеся в іншій кімнаті, щоб я могла виспатися. І не галасуйте, дуже вас прошу».
Невже я багато прошу? Виявилося, що так, бо рівно о 7.30 ранку до моєї кімнати увірвалася мати Романа і заволала на всю кімнату: “Оленко, а де в тебе блендер? Хочу нашій дитині приготувати свіжі млинці з варенням. Сама робила, абрикосове!”
І ось тоді мій терпець скінчився. Я попросила Романа, щоб і він, і його мати, і дочка пішли. В мене вихідний день, і я хочу банально відпочити. Нехай Ольга Олександрівна смажить своїй внучці млинці у себе вдома! Господи, та в мене навіть блендера нема!
Вони пішли. А коли Роман повернувся, то сказав, що нам треба серйозно поговорити. Я подумала, що він хоче розлучитися після ранкового конфлікту. Але він, навпаки, повідомив, що хотів би узаконити наші стосунки:
– Ти вийдеш за мене? Я так хочу, щоб ми стали однією великою та дружною сім’єю! – сказав коханий за вечерею.
Я його люблю. Тільки я вже не впевнена, що хочу цього. Як уявлю, що на мене чекає, коли ми одружимося, стає не добре. Напевно, мати Роми вирішить, що тепер зможе господарювати в моїй квартирі, як у себе вдома. А мені це не потрібне!
Здається, я навіть готова розійтися з дуже хорошим чоловіком, аби не бачитися з його сім’єю. Щиро кажучи, неп знаю, що робити. На пропозицію Романа відповіла банальне, що мені треба кілька днів подумати.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
