fbpx

Я розгублена. Тікати від цієї сімейки світ за очі, чи виходити за Юру заміж, адже він кохає мене і дуже хороша людина? Вчора ми ходили на день народження до моєї майбутньої свекрухи, були ще сестра Юри з родиною. Коли ми зібралися додому, поки я бавилася з дітьми, свекруха склала “тормозок” з собою, я дома його як відкрила

Майже рік тому я почала зустрічатися з хорошим хлопцем, Юрієм. Нам обом по 30 років, працюємо в суміжних сферах. Живемо й працюємо ми в Києві, але сама я з Полтавщини, а Юра з селища під Києвом, 20 хвилин їхати.

Ми через чотири місяці після знайомства почали з Юрою жити разом в орендованій квартирі. Платить за квартиру він, я за свої гроші купую продукти, але він також. Взагалі ведемо майже спільний бюджет. Нам дуже комфортно й добре разом, є почуття.

Тому й вирішили розписатися, збирати гроші на власне житло, планувати діток, адже нам вже не по 20 років, хочеться вже спокійного родинного затишку.

З батьками одне одного ми вже знайомі, але ще не дуже тісно. До моїх їздили всього два рази, до Юркових три чи чотири рази, але не надовго. Ночувати не лишалися, у них міста не дуже багато, та й нам до Києва добиратися не довго, у Юри своя машина.

А це нас запросили до мами мого хлопця на ювілей, 60 років. Ми купили гарний подарунок – новий міксер свекрусі й ковдру, і поїхали. Вирішили, що якраз на святкуванні й скажемо, що збираємося подати заяву на розпис.

Приїхали зранку, я ще й допомогла Галині Олексіївні готувати деякі страви, а потім на стіл накривати на вулиці. Посиділи добре, були ще сестра Юри з родиною, куми моїх майбутніх свекрів. Всього чоловік 18.

Але це все я розповідаю до того, що тепер я дуже розгублена. Справа в тому, що коли ми зібралися додому, поки я бавилася з дітьми сестри Юри, свекруха склала нам “тормозок” з собою. Ну а дома я його як відкрила – так просто випала в осад.

У кілька судочків було складені шашлики, відбивні, голубці – але все кимось з гостей вже надкушене, мабуть зібране з тарілок, те, що недоїли діти чи дорослі. Навіть цілі надкушені огірки й редиску поклала нам.

Я розплакалася над цим усім, показала Юрів, але він сказав, що нічого такого, там всі свої були. Ее викидати ж продукти, що хтось недоїв.Попросив мене скласти йому на роботу тормозок з цього “добра”.

Не знаю я тепер, що й робити. Тікати від цієї сімейки світ за очі, чи виходити за Юру заміж, адже він кохає мене і дуже хороша людина?

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page