Я розлучена, маю двох дітей. Старша Марта вже доросла, і поїхала шукати щастя за кордон. Молодший Андрійко живе разом зі мною. Одного дня доля звела мене з хорошим чоловіком, в якого також діти – дві дівчинки, але жили вони з батьком, оскільки мама влаштовувала своє життя, де діти не були потрібні. На той час Єві, молодшій дочці Степана, було всього п’ять років. Я любила її, як рідну дочку, за що і згодом поплатилася.
У мене є двоюрідна сестричка Катерина, у неї двоє дітей. Її чоловік залишив, бо знайшов собі молодицю, а вона з двома дітьми знайшла чоловіка, у якого теж двійко дітей.
Степан з дружиною розлучився, мати поїхала в інше місто, дівчатка залишилися з батьком. І ось почали вони жити всі разом, благо у нього великий будинок і місця всім вистачило.
Старша дочка Катерини доросла і поїхала, а син її залишився з ними. Його дітей сестра моя прийняла, як рідних. Називала їх донечками.
Старша проблемний підліток (15 років), поки батьки розлучалися, словом, запустили дівчинку. В неї є “погані звички”, хлопців водить, поступити до вузу не змогла, пішла вчитися на швачку, хоча батько в минулому керівник великого банку в місті.
Молодшій його дочці, на момент знайомства з Катериною, було всього п’ять років. Моя сестра в неї всю душу вклала. Донечкою називала. Все було чудово. Потім Катерина з чоловіком вирішили, що хочуть спільну дитину.
Народили, все було у них добре. І тут, неочікувано, з’являється мати дівчаток. Забирає до себе молодшу (їй 10 років зараз), зі старшою все зрозуміло вже, не потрібна вона така проблемна матері.
І ось, дівчинка тепер приїжджає до тата, сестру мою називає по імені, постійно говорить про “чудову” маму, Катерині грубіянить, не слухай зовсім. І через деякий час знову їде, вимагаючи при цьому дати їй грошей і щось купити.
Ви мабуть подумаєте, для чого все це я вам пишу. А все тому, що чужі діти ніколи не будуть рідними. Ніколи чужа дитина не буде вдячна чужий тітці, щоб вона не робила.
Мати, яка б вона не була, але вона мати. Так що, тим, хто хоче жити з розлученим чоловіком з дитиною, потрібно бути готовою до всього. Краще нехай він спілкується з дитиною на нейтральній території без участі матері дитини. А себе витрачати на чужих дітей справа – невдячна.
Маю надію, що моя історія буде комусь корисною.
Миру, здоров’я та добра вам, дорогі мої!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
