fbpx
життєві історії
Я розумів, що без тещі тут не обійтись. Тому в неділю після обіду направився до неї в гості. Галина Ярославівна мене чекала з накритим столом. Перекусивши я став розпитувати, чому дружина саме так поводиться, коли я починаю розмову про другу дитинку. Теща як почула, відразу опустила голову. Я зрозумів, їй є що мені розказати. Додому я їхав сам не свій

Я розумів, щоб без тещі тут не обійтись. Тому в неділю після обіду направився до неї в гості. Галина Ярославівна мене чекала з накритим столом. Перекусивши я став розпитувати, чому дружина саме так поводиться, коли я починаю розмову про другу дитинку. Теща як почула, відразу опустила голову. Я зрозумів, їй є що мені розказати. Додому я їхав сам не свій

У нас із дружиною була щаслива на подив сім’я. Чому на подив?! Та тому, що такі рідко зустрічаються в наші дні. У мене була чудова робота, Кіра займалася комфортом у будинку, була у нас дочка та своя велика квартира, також були автомобілі. Чого нам було ще бажати?

Багато знайомих говорили, що мріяли жити так само, як і ми. Але навіщо?!

Я дуже хотів ще одну дитину. Ще змалку я хотів, щоб у мене була велика родина, багато діток. Як тільки я сказав про це дружині, вона відразу змінилася. Щоразу, коли справа заходила про те, щоб стати батьками ще однієї дитини Кіра репетувала, нервувала і замикалась в своїй кімнаті. А я все не міг зрозуміти, в чому справа. Я вже навіть розмовляв з її подругами, щоб ті переконали її, але все ніяк.

Тоді я вирішив, що варто поговорити з тещею. Благо, стосунки у мене з нею були дуже теплі і завжди вона до мене ставилася як рідна мама.

Приїхавши до неї, вона вже приготувала купу всього смачного і чекала на мене. Я почав розповідати їй про нашу проблему та побачив, що вона щось знає.

Як виявилось, Оленка була не моєю дитиною, а я не міг стати батьком.

Кіра привела на світ дитину від іншого чоловіка та сказала, що вона моя. Всі знали про це, навіть моя мати, але ніхто не повідомив.

Я довго думав, що мені робити, але розумів, що Оленка всі ці роки була моєю дитиною і покинути її я не можу.

Як вважаєте, я правильно вчинив?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!