Я ще перед весіллям сказала Богдану, щоб мене зі своїм сином від попередніх стосунків навіть не сплутував, я до нього не маю ніякого відношення, і крапка. З нашою спільною донечкою також не дозволяю бачитись. А хто він нам такий? Чоловік платить аліменти, інколи ходить в кіно і парк. Я думаю йому хватає “любові” від моєї свекрухи. Та кожні вихідні повинна його бачити, ще й Богдану нав’язує думку, що той перед ним винен, бо в нього нова дружина і дитина.
Для мого чоловіка це вже другий шлюб. У Богдана від попереднього є хлопчик 6 років, а мати його, навіть не знаю як сказати… не дуже хороша жінка та мама. Так ось, свекруха носиться з цим онуком, як з писаною торбою.
Немає таких вихідних, щоб Данило, онук, не був у неї, на її думку, колишня невістка повинна влаштовувати своє життя. Зі мною свекруха не спілкується, хоча її син живе зі мною щасливо, в моїй квартирі, у нас 2 автомобілі в родині і лапочка донечка.
Данила, дитину Богдана, я до себе не пускаю категорично. І не даю спілкуватися дітям, ми не в гаремі живемо, де всі діти загальні, і чоловік не султан. Проти спілкування чоловіка з дитиною ніколи не була, сходіть в кіно, кафе, погуляйте, але не більше, аліментів мінімум. Головне, щоб не на шкоду нашій сім’ї.
Чоловік, звичайно, любить сина, але кожні вихідні його рідна мати змушує його виконувати свій обов’язок перед ним, щоб приїхав і побачився. На нашу донечку їй абсолютно байдуже, є ж улюблений онук. Я вважаю, як виростуть діти і вирішать самі, треба їм спілкуватися чи ні.
Богдан тільки зараз почав мамі говорити, щоб не лізла, до цього зберігав нейтральну позицію, що мене дратувало, не те слово. Я не виховувала і не народжувала Данила, і любити і приймати його не зобов’язана.
І взагалі, коли я виходила заміж, чоловік зовсім по іншому мені все розказав про сина.
Вже на самому весіллі я зрозуміла, що це все не просто так, адже свекруха ввечері через все місто поїхала до колишньої невістки, щоб забрати свого онука на вихідні. У тебе син тільки що вдало одружився, приїдь додому і посидь з чоловіком порадій за створену сім’ю, але ж ні, обов’язково онука забирати на вихідні.
А Данило виросте і забуде бабулю, у нього є бабуся і дідусь у мами. Вони все одно ближче будуть завжди, ніж батька. А дбати про старих батьків все одно буде син і його родина, але свекруха цього не розуміє, на жаль.
Все покаже і розставить по місцях – час…
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
