fbpx

Я сказала донці забирати дитину, речі і повертатися  до нас з батьком додому. Справимося, виростимо і без них! Це не допустимо – таке ставлення до моєї дитини, яке собі дозволяє сваха! Сьогодні так вийшло, що і я, і Катерина зайшли одночасно до дітей. Тобто зять був на роботі, а дочка з маленькою Улянкою дома. Оленка накрила нам чай, а сама поралася по квартирі – готувала, прибирала. А сваха моя давала їй цінні вказівки, наче моя дочка без них ні до чого не годна. Але відповідь дочки мене просто приголомшила, тепер просто не знаходжу собі місця

Я сказала донці забирати дитину, речі і повертатися  до нас з батьком додому. Справимося, виростимо і без них! Це не допустимо – таке ставлення до моєї дитини, яке собі дозволяє сваха! Але відповідь дочки мене просто приголомшила, тепер просто не знаходжу собі місця!

Моя дочка Оленка півтора року тому вийшла заміж за хорошого хлопця Максима. Родина зятя також з нашого міста. Поки діти два роки зустрічалися. вони жили на орендованій квартирі, закінчували університет.

Коли дізналися, що Оленка при надії, молоді вирішили розписатися, а ми зі сватами на сімейній нараді прийняли рішення замість весілля подарувати дітям у складчину квартиру.

Так і зробили, оформили нерухомість також на дітей навпіл – всі задоволені. І хоча ми всі маємо на цю квартиру, можна так сказати, однакові права, але сваха Катерина часті ще у дітей буває. бо вона вже пенсіонерка, а ми всі ще працюємо – сват і я з чоловіком.

Сваха у нас взагалі жінка дуже домашня і працювала в житті мало, бо у них троє дітей і живуть в приватному будинку. Тому вона там десь трохи підробляла, але основну частину свого життя присвятила домогосподарству – прибиранню, готуванню, дітям і чоловіку, всім цим пиріжкам, грядкам і клумбам.

Мені звичайно цього не зрозуміти. Я теж люблю і травичку, і квіти, походити босим, посмажити шашличка на природі, але якщо це сквер чи парк, чи ліс. А колупатися в грядках – не моє, це марна витрата дорогоцінного часу, який можна витратити на спілкування з близькими, на себе чи кар’єру.

На щастя, чоловік розділяє мої погляди на життя, тому нам і добре разом вже багато років. Ми любимо смачно поїсти, але якщо я готую дома – то це дуже прості страви, а щось цікаве ми краще замовимо.

Я й зараз намагаюся максимум часу приділяти собі – ходжу на плавання, фітнес і йогу, раз на місяць – до косметолога. І Оленку теж навчала завжди піклуватися про себе, присвячувати час своїм захопленням, роботі, хобі – бо тільки так ти будеш цікава своєму чоловіку.

Ну й ось моя донечка – вже заміжня жінка, мама. Як я вже сказала, я приходжу до них, але не часто, а от сваха там дещо “прописана”. Сьогодні так вийшло, що і я, і Катя зайшли одночасно до дітей. Тобто зять був на роботі, а дочка з маленькою Улянкою дома.

Оленка накрила нам чай, а сама поралася по квартирі – готувала, прибирала. А сваха моя давала їй цінні вказівки, наче моя дочка без них ні до чого не годна: те краще помий, квіти полий так, капусту на голубці підготуй отак, фарш – тільки виключно ось так, а опару на хліб – строго за оцим рецептом.

Ну скажіть, га? Та візьми й сама зроби! Допоможи дитині! Це не допустимо – таке ставлення до моєї дитини, яке собі дозволяє сваха! Я людина тактовна, тому промовчала.

Але потім я подзвонила доньці і сказала забирати дитину, речі і повертатися  до нас з батьком додому. Справимося, виростимо і без них! А за пів квартири вони нам виплатять. Знайдеться ще гідний чоловік, який буде мою Оленку цінувати і на руках носити, а то вона наче наймичка у своїй родині, ще й під наглядом свекрухи.

Але відповідь дочки мене просто приголомшила, тепер просто не знаходжу собі місця! Оленка мені сказала, що дуже любить мене, але чоловіка любить не менше, а також його батьків.

Сказала, що вони з Катериною Василівною чудово знаходять спільну мову, що їй подобаються її поради – вони допомагають Олені стати гарнішою господинею. Що зазвичай свекруха їй щось допомагає, це ж просто сьогодні вона чай зі мною пила і спілкувалася, тому просто давала поради на словах.

Олена попросила мене не втручатися в її сімейне життя і запевнила мене, що щаслива. Але я в це не вірю, люди, от не вірю після того, як побачила – і крапка. Розповім ще все це завтра чоловіку, коли він з чергування повернеться. Але мені потрібні поради збоку – як мені переконати донечку і залишити Максима, адже нормального життя з такою свекрухою у моєї дочки точно не буде.

З повагою, Надія Д., місто Бровари

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page