fbpx
життєві історії
Я спершу з сином вирішила поговорити. Як не крути, він мені ближчий, ніж невістка. Та й онучка і його дитина – має право голосу. – Дівчинку повинна виховувати мама. Я Софії повністю довіряю. – Та де таке чувано взагалі? Вже всі родичі і знайомі глузують. Набравшись сміливості я пішла на розмову до невістки – вибору не було

Я спершу з сином вирішила поговорити. Як не крути, він мені ближчий, ніж невістка. Та й онучка і його дитина – має право голосу. – Дівчинку повинна виховувати мама. Я Софії повністю довіряю. – Та де таке чувано взагалі? Вже всі родичі і знайомі глузують. Набравшись сміливості я пішла на розмову до невістки – вибору не було.

Нещодавно зустріла стару подругу, розмовляли, обмінялися новинами. І я, і вона – свекрухи. У мене зі своєю невісткою стосунки цілком нормальні, дружні, іноді Софія навіть за порадою приходить, і попліткувати. А ось у Зіни ситуація напружена.

Її невістка – керівник одного з відділів великої фірми, заробітки відповідні. Син теж непогано заробляє, сім’я забезпечена, може собі дозволити не тільки найнеобхідніше, але деякі надмірності у вигляді двох автівок в гаражі, подорожей у відпустці по екзотичних країнах і т.д.

Тільки ось онука Зіни чомусь не відчуває на собі можливості надмірностей. Одягає її мама більш, ніж скромно, якщо нові речі, але найпростіші, які носяться потім до дірок, і на виріст. Її бабуся скаржилася, що іноді просто шкода дивитися на дівчинку, якій вже дванадцять, особливо взимку, коли та бігає в курточці на пару розмірів менше, ніж потрібно, і в чоботях.

Іноді речами допомагають родичі, невістка оголосила всім, що із задоволенням приймуть у дарунок речі б/у, і без сорому сумління “одягає” у них дочку. У школі у дівчинки періодично виникають проблеми, коли однокласники, бачачи її одяг, просто сміються, як і над зовсім простеньким телефоном.

Зіна намагалася поговорити з сином, але він відмахнувся, сказавши, що дочку повинна виховувати мама, а якщо мама така успішна бізнес-леді, то знає, як підвести до такого успіху доньку і виробити в ній цілеспрямованість у житті.

Зіна не здавалася і вирішила обговорити питання з невісткою. Зрештою – “буря”. Подруга жалілася, що невістка відчитала її як школярку. Розповіла, що сама виросла в одягу сестер, нічого поганого в цьому не бачить, порадила, якщо є можливість – купувати онучці дорогі речі, а якщо ні, то й не потикатися зі своїми порадами та зауваженнями.

В результаті свекруха з Софією не розмовляють, ні, вони не ворогують, просто поставили паузу у спілкуванні.

Звичайно, надмірно балувати дитину не потрібно, але хоча б одягати її так, щоб не виділялася серед однолітків, просто необхідно, тим більше, дівчинку. Добре, якщо вона не зламається від глузування однокласників і знайомих, і справді поставить собі за мету в житті піднятися на вершину. Тільки я не думаю, що дівчинка буде вдячна мамі за її “науку”, і навряд чи після таких виховних експериментів вони будуть близькими, коли дочка виросте і стане на ноги.

Що скажете з цього приводу? Хто тут правий: свекруха чи невістка?

Фото ілюстративне